Війна не жаліє нікого. Вона безжально вбиває, спустошує, трощить, спопеляє, розбиває, зрівнює з землею збудований віками й не одним поколінням цивілізований світ. Найстрашніші втрати у війні з російськими окупантами – це втрати людські. Усе можна повернути, відбудувати, але не воскресити із мертвих людські життя. Ще одне людське життя, на жаль, обірвала російська армія здичавілих варварів-загарбників ХХІ століття.
Часи випробувань для сучасної України – це непрості випробування для кожного з нас. Російський агресор прийшов до нас з війною, розділивши життя на «до» і «після». Щодня війна приносить горе, скорботу та втрати в українські родини. Ще в одну хорольську родину прийшла страшна звістка з фронту про загибель Героя-захисника. 17 травня 2024 року в бою за Батьківщину поблизу н.п. Красногорівка Покровського р-ну Донецької обл. загинув наш земляк, солдат, водій стрілецького батальйону – Горбунов Станіслав Леонідович.
Хорольська громада знову в жалобі за загиблим земляком із села Новоаврамівки – Олександром Івановичем Васецьким, який повертається із поля бою «на щиті». Гинуть кращі сини України і нашої громади, відлітаючи у вічність журавлиним ключем без вороття. Ціною власного життя вони наближають перемогу і роблять все можливе і навіть неможливе, щоб звільнити Україну і українців від російської неволі.
Хорольська громада знову в жалобі за загиблим земляком із села Новоаврамівки – Олександром Івановичем Васецьким, який повертається із поля бою «на щиті». Гинуть кращі сини України і нашої громади, відлітаючи у вічність журавлиним ключем без вороття. Ціною власного життя вони наближають перемогу і роблять все можливе і навіть неможливе, щоб звільнити Україну і українців від російської неволі.
Білими лебедями відлітають у вирій незвіданих світів молоді Захисники, земне життя яких безжально забирає ворожа російська армія. За кожною смертю – ціла історія безповоротно втраченого людського життя, загублена доля, обірваний вік, невиліковні й до нестерпності болючі рани втрат для найрідніших.
Білими лебедями відлітають у вирій незвіданих світів молоді Захисники, земне життя яких безжально забирає ворожа російська армія. За кожною смертю – ціла історія безповоротно втраченого людського життя, загублена доля, обірваний вік, невиліковні й до нестерпності болючі рани втрат для найрідніших.
У п’ятницю, 12 лютого 2021 року, відбулася шоста позачергова сесія Хорольської міської ради восьмого скликання. Перед початком засідання міський голова Сергій Михайлович Волошин привітав іменинниць лютого: діловодів Лідію Іванівну Осіпову, Валентину Сергіївну Федоренко, Валентину Володимирівну Кравцову, Лесю Володимирівну Остапенко та начальника центру соціальних служб Наталію Олександрівну Бровко.
У перший день зими цього року відбулося пленарне засідання 85-ої позачергової сесії Хорольської міської ради VII скликання. Присутні на засіданні 14 осіб із персонального складу депутатів міської ради забезпечили кворум, тож засідання визначено повноважним. Головуючий на сесійному засіданні міський голова Сергій Волошин оголосив присутнім порядок денний, до якого включено 5 питань із різним.
Зодіакальна ера водоліїв об’єднала сильних, вольових людей, з особливими позитивними рисами характеру, які вирізняють їх з-поміж маси людей перш за все доброзичливістю, оптимізмом, високими морально-вольовими якостями. Під цим сузір’ям народжений і довгожитель нашого міста – Іван Іванович Головченко. Суботньої днини, 8 лютого 2020 року, сивочолому мудрому чоловіку виповнилося 90 років!
Рівно рік назад хорольців сколихнула жахлива звістка про трагічну загибель земляка. Мов крилом чорного ворона, який прилетів зі сходу країни, накрила новина про смерть воїна-боронителя, військовослужбовця Збройних Сил України Корни Андрія Миколайовича. Сержант контрактної служби героїчно загинув у 27-річному віці 12 жовтня 2018 року близько 19:45 год. в зоні проведення операції Об’єднаних сил під селищем Зайцево Бахмутського району Донецької області.
