Війна забирає найцінніше – людські життя, залишаючи по собі чорні хрести, невиплакані сльози й рани, що не загоюються. Та є те, чого не здатні знищити ні ворожі кулі, ні безжальний час, – пам’ять про тих, хто віддав своє життя за Україну, за її свободу, за право рідної землі жити під мирним небом. Знову чорна звістка розітнула тишу Хорольщини, принесла невимовний біль і поселила в серцях людей гіркий смуток.
Знову чорна звістка болем пронизує серця жителів Хорольської громади. Знову осіннє небо жовтня плаче холодними дощами, а рідна земля здригається від невимовного материнського горя. Знову війна безжально обриває молоде життя, залишаючи по собі незагоєну рану, осиротілу родину та вічний біль неосяжної важкої втрати… 21 жовтня 2026 року, під час виконання бойового завдання в Синельниківському районі Дніпропетровської області, загинув наш земляк, уродженець міста Хорола, звитяжний і мужній Захисник України – старший солдат Дмитро Сергійович Гордіюк, 27 квітня 1990 року народження.
На пʼєдесталі світової слави: хорольські кікбоксери вибороли 6 медалей на Чемпіонаті ICO у Франції
Чотири золоті, одна срібна та одна бронзова медаль – блискучий результат юних спортсменів із міста Хорола на міжнародній арені! Хорольщина має вагомий привід для гордості! Наші юні земляки – Максим Савін та Анна Немировська гідно представили Україну на чемпіонаті світу з бойових мистецтв ICO (ICO World Combat Martial Arts Championships), який відбувся 14–18 жовтня 2026 року у французькому місті Тонон-ле-Бен.
Щиро вітаємо вас із професійним святом – Днем працівників харчової промисловості, яке щорічно відзначається в Україні у третю неділю жовтня відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №714/95. Харчова промисловість є однією зі стратегічно важливих галузей національної економіки, від стабільного функціонування якої залежать продовольча безпека держави, добробут населення та якість життя кожного українця.
Є подвиги, над якими не владний час. Є імена, які назавжди викарбувані в історії Хорольської громади та України. Є материнський біль, якого не втамувати жодними словами, і нагороди, за якими стоїть найвища ціна – людське життя. Днями у місті Полтаві представники військової частини 3052 Національної гвардії України вручили високу державну нагороду – орден «За мужність» ІІІ ступеня Ларисі Євгеніївні Вакуленко, матері полеглого Захисника України Романа Вікторовича Вакуленка.
Є трагедії, від яких холоне кров. Є біль, якому немає виміру. Є злочини, яким немає і ніколи не буде прощення. 7 жовтня, у день народження кремлівського диктатора, російська армія знову принесла на українську землю смерть, руйнування і невимовне людське горе. Київ, Кременчук, Прилуки… Географія російського терору розширюється, залишаючи по собі понівечені міста, зруйновані людські долі, осиротілі родини та дитячі іграшки серед уламків колись затишних осель.
Хорольська міська територіальна громада щиро вітає науковців, інженерів, конструкторів, майстрів та всіх творців новаторських ідей із професійним святом! Українська нація завжди славилася своїм розумом, винахідливістю та прагненням до вдосконалення. Сьогодення ставить перед нами складні виклики, але саме ваші сміливі рішення, раціоналізаторські пропозиції та технічний геній допомагають громаді й країні долати будь-які труднощі, тримати економічний фронт і рухатися вперед.
Війна має страшну властивість залишати по собі не лише могили, руїни й спустошені долі. Вона залишає запитання, на які роками не знаходиться відповіді: де наші рідні, де наші Воїни, чи живі вони, чи повернуться колись додому… Для родини та близьких очікування безвісти зниклого – це особливий біль. Біль без останнього прощання, без можливості схилити голову над могилою, запалити свічку й сказати: «спочивай із миром, рідний». Натомість – роки надії, молитов, душевного неспокою і віри в те, що одного дня рідна людина знову повернеться додому.
Війна має страшну властивість залишати по собі не лише могили, руїни й спустошені долі. Вона залишає запитання, на які роками не знаходиться відповіді: де наші рідні, де наші Воїни, чи живі вони, чи повернуться колись додому… Для родини та близьких очікування безвісти зниклого – це особливий біль. Біль без останнього прощання, без можливості схилити голову над могилою, запалити свічку й сказати: «спочивай із миром, рідний». Натомість – роки надії, молитов, душевного неспокою і віри в те, що одного дня рідна людина знову повернеться додому.
Повномасштабна російсько-українська війна щодня залишає на українській землі нові рани – глибокі, криваві, болючі. Вона безжально забирає життя тих, хто ще вчора будував плани, любив, мріяв, чекав на зустрічі з рідними. Вона вириває з родин найдорожчих – синів і дочок, чоловіків і дружин, батьків і дітей, залишаючи після себе невимовний біль, який не вмістити у слова. Та чи не найтяжчим випробуванням для рідних є чекання. Те виснажливе, безжальне чекання, у якому кожен новий день народжує надію і водночас приносить страх. Коли між «він повернеться» і «його вже немає» залишаються лише молитви, спогади та крихітна віра у диво.
28 січня 2022 року о 10-00 год. відбудеться 26 засідання сесії Хорольської міської ради восьмого скликання за адресою: м.Хорол, вул.1 Травня, 4
30 листопада 2021 року о 10-00 год. відбудеться пленарне засідання двацять другої сесії Хорольської міської ради за адресою: м.Хорол, вул.1 Травня, 4
