Ще одна болюча звістка чорним крилом торкнулася Хорольської громади. Ще одне серце, сповнене любові до рідної землі, перестало битися заради нашого мирного завтра. Білим соколом злетів у небесну даль, поповнивши лави Небесного війська, мужній захисник України, вірний син своєї Батьківщини – Олександр Іванович Кузнецов.
Все частіше у Хорольську громаду приходять трагічні звістки з усіх напрямків бойових зіткнень з військовими підрозділами російських окупантів. Все більше противник завдає тяжких втрат українцям, безжально обриваючи молоді життя. Все більше свіжих могил зʼявляється на Алеї Слави міського кладовища і в селах нашої громади. Ці втрати спустошують і розривають душу на шмаття. Аби не втратити Україну, ми втрачаємо її кращих синів і доньок.
Серед черги трагічних подій в Україні та світі вже немає місця для жодних емоцій, лише пустка і страх перед невідомістю. Через жорстокі злочини терористів стигне кров і німіє серце, розривається душа від нових непоправних втрат. Хорольська громада один за одним проводжає останньою земною дорогою полеглих Героїв, які вступили в нерівний двобій із кривавим агресором та з честю виконали свій військовий обов’язок.
Серед черги трагічних подій в Україні та світі вже немає місця для жодних емоцій, лише пустка і страх перед невідомістю. Через жорстокі злочини терористів стигне кров і німіє серце, розривається душа від нових непоправних втрат. Хорольська громада один за одним проводжає останньою земною дорогою полеглих Героїв, які вступили в нерівний двобій із кривавим агресором та з честю виконали свій військовий обов’язок.
