Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повернувся додому «на щиті».
У Хорольську громаду знову, мов чорні круки, злітаються скорботні звістки. Вони крають серце болем і розривають душу кожного, хто вірить у відновлення справедливого для України миру та молиться за своїх Захисників. І знову невблаганна війна забирає найдорожче – життя Героя Пономаренка Валентина Анатолійовича, який понад усе любив Україну, її землю, її людей.
Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повертається додому «на щиті».
Указом Президента України від 30 серпня 2025 року №668/2025 старшого солдата Духна Володимира Івановича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Високу почесну державну нагороду урочисто вручили доньці Ользі та дружині Героя Валентині Григорівні.
28 жовтня – 81-ша річниця вигнання нацистів з України та 84-ті роковини розстрілу мирних жителів єврейської національності в місті Хоролі
За різними історичними даними, у період із 1941 по 1945 роки на українських землях загинуло близько 6 мільйонів мирних жителів – українців та представників інших етносів. Серед них – приблизно 900 тисяч євреїв, знищених нацистами лише за те, ким вони народилися.
Осінь знову прийшла на українську землю – четверта осінь повномасштабної війни… Її тишу, в задумі, з шелестом пожовклого листям і холодним подихом вітру, постійно розривають звуки сирен. Ще більше чується стогін скорботи, у прохолоді ранків – подих втрат, що бентежать серце і нагадують: війна триває. Війна не знає пір року – вона палить і серця, і долі, забираючи найкращих синів України. І з кожним осіннім листком земля приймає нову гірку звістку про тих, хто не повернувся з фронту…
Реалізація ветеранської політики в Україні сьогодні – це не просто напрям соціальної роботи, а стратегічне завдання державного та місцевого рівня, адже з кожним днем зростає кількість Захисників, які повертаються із фронту до мирного життя. І саме від того, як суспільство зустріне своїх Героїв та допоможе їм адаптуватися до життя в соціумі, залежить не лише їхнє майбутнє, а й сила та єдність держави.
У Хорольській міській територіальній громаді ніколи не згасає вогонь підтримки наших Героїв-захисників – тих, хто щодня виборює ціною надлюдських зусиль мир і свободу для України. Днями виконавчий комітет Хорольської міської ради засвідчив черговий приклад справжньої турботи про Захисників.
Четверта осінь повномасштабної війни рясніє не дощами, а сльозами гірких втрат. Болем краються серця, адже у вир небуття білими журавлями відлітають кращі сини і доньки України – наші славні Герої-захисники. Хорольська громада попрощалася ще з одним Героєм-оборонцем – Єреськом Олександром Олеговичем, який віддав найдорожче – своє життя за свободу і незалежність рідної держави, за мирне небо над Україною та за кожного з нас.
Четверта осінь повномасштабної війни рясніє не дощами, а сльозами гірких втрат. Болем краються серця, адже у вир небуття білими журавлями відлітають кращі сини і доньки України – наші славні Герої-захисники. Хорольська громада з глибоким сумом отримала звістку про загибель свого земляка – Єреська Олександра Олеговича, 1982 року народження. Він віддав найдорожче – своє життя за свободу і незалежність рідної держави, за мирне небо над Україною та за кожного з нас.




border="0">
border="0">