м.Хорол |
вулиця Соборності |
На честь єдності України |
м.Хорол |
вулиця Данила Апостола |
Данило Апостол (нар. 4 (14) грудня 1654 – 17 (29) січня 1734) – український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова Гетьманщини на території Лівобережної України (1727–1734). Данило Апостол народився в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Походив з відомого козацько-старшинського роду Апостолів |
м.Хорол |
вулиця Леоніда Каденюка |
Леонід Костянтинович Каденюк (28 січня 1951,Клішківці, Чернівецька область – 31 січня 2018, Київ) – Український льотчик-випробувач 1-го класу, політичний діяч, перший і єдиний астронавт незалежної України, Герой України (1997) |
м.Хорол |
вулиця Героїв української авіації |
На честь героїв української авіації |
м.Хорол |
вулиця Модеста Димського |
Модест Гаврилович Димський (друга половина 1825 р./перша половина 1826 р., село Трубайці, – 28 лютого(12 березня) 1886 р., місто Хорол) – український письменник, діяч освіти, засновник недільної школи в Хоролі |
м.Хорол |
вулиця Катерини Антонович |
Катерина Михайлівна Антонович (Серебрякова) (нар. 1884, Харків –пом. 22 лютого 1975, Вінніпег) – українська громадська діячка, малярка, графік, педагогиня, професорка історії мистецтва. Дружина Дмитра Антоновича.Була членом Революційної Української партії |
м.Хорол |
вулиця Дмитра Білогуба |
Дмитро Климович Білогуб (1892, Хорол – 16 травня 1945, Львів) — український військовий діяч. Підполковник Армії УНР, інспектор кавалерії Військової Округи УПА «ВО-2 «Буг»», організатор відділу кінноти. Активіст українського ветеранського руху у міжвоєнній Польщі |
м.Хорол |
вулиця Володимира Мономаха |
Володимир Мономах (1053-19 травня 1125)– видатний державний діяч, князь чернігівський та переяславський, великий князь київський, який здобув славу завдяки своїй реформаторській діяльності. Є онуком видатного київського князя Ярослава Мудрого. Володимир Мономах: роки правління – 1113-1125 |
м.Хорол |
вулиця Хорольської сотні |
Хорольська сотня (1648-1782 рр.) – військово-територіальна одиниця Миргородського полку Війська Запорозького з центром у м. Хорол. Створена влітку 1648 як складова Миргородського полку. У 1649 за «Реєстром» мала 165 козаків. Ліквідована 1782. Територію сотні розподілили між трьома повітами Київського намісництва: Голтв'янським, Городиським, Хорольським |
м.Хорол |
вулиця Ботанічна |
Знаходиться поряд з територією Хорольського ботанічного саду |
м.Хорол |
вулиця Сергія Дядюші |
Сергій Іванович Дядюша (26 вересня 1870, Хорол – 23 травня 1933, Каліш, Польща) — український військовий діяч, генерал-поручник Армії УНР |
м.Хорол |
вулиця Євграфа Дюкова |
Дюков Євграф Якович (10(22).12.1863, Хорол – 29.01.1943) – доктор медицини, міський голова м. Хорол у 1914 році |
м.Хорол |
вулиця Володимира Данилейко |
Володимир Данилейко (9 серпня 1930, с. ДеминаБалка, Хорольський р-н. – 22 січня 2017, Київ, Україна) – український культуролог, народознавець, фольклорист, літератор, мистецтвознавець, поет.Працював у редакціях газет і журналів Переяслава-Хмельницького, Києва, Полтави: «Культура і життя» (1955-1963); «Літературна Україна» (1963-1965); «Народна творчість та етнографія» (1966 – 1971); «ОМ» (2000-2004); «Зоря Полтавщини» (1986-1991); «Полтавська думка» (1991-1994) |
м.Хорол |
вулиця Панаса Келеберди |
Панас Дмитрович Келеберда (лютий 1888, с. Вереміївка, Чорнобаївський район Черкаської області – серпень 1920) – військовий діяч часів УНР, отаман Вереміївської козацької сотні.У 1920 році загін Келеберди, що нараховував 300–400 козаків діяв у Золотонішському, Кременчуцькому та Хорольському повітах |
м.Хорол |
вулиця Івана Мазепи |
Іван Степанович Мазепа (Колединський) (1639 – 21 вересня (2 жовтня) 1709, Варниця) – український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709) |
м.Хорол |
вулиця Шимківка |
Повернення історичної назви |
м.Хорол |
вулиця Олександра Шульгина |
Шульгин Олександр Якович (30.07.1889, с. Софине – 04.03.1960, Париж) – політичний, громадський, культурний і науковий діяч. У 1917 році –член Центральної Ради, генеральний секретар міжнаціональних справ. У 1918 році – посол УНР в Болгарії. Член делегації України на мирній конференції в Парижі |
м.Хорол |
вулиця Миколи Устимовича |
Микола Миколайович Устимович (1863, Полтавщина, Російська імперія – 14 грудня 1918, Українська Держава) — український поміщик, політичний та громадський діяч. Хорольський поміщик і конезаводчик. Очолював Хорольське сільськогосподарське товариство |
м.Хорол |
вулиця Тиха |
|
м.Хорол |
вулиця Івана Костюка |
Костюк Іван – борець за Незалежність України в ХХ столітті. Засновник Хорольської районної організації Нродного Руху України |
м.Хорол |
вулиця Григорія Кандиби |
Кандиба Григорій Ількович (1883, м. Хорол, Полтавської губернії – липень 1920, Кам'янець-Подільський) – підполковник Армії Української Народної Республіки.Наприкінці 1917 – на початку 1918 року Кандиба був начальником міліції Чернігова. Від 23 квітня 1918 року – діловод канцелярії Військового міністерства УНР, згодом – Української Держави. Від 4 травня 1919 року – начальник Загальної управи Військового міністерства УНР |
м.Хорол |
вулиця Олексія Угніча |
Олексій Юхимович Угніч (21 вересня 1887, Хорол –пом. після 1933) – український військовослужбовець, підполковник Армії УНР. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 10 травня 1933 р. за ст. 54 – 10 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край |
м.Хорол |
тупик Кленовий |
|
м.Хорол |
тупик Ботанічний |
Знаходиться поряд з територією Хорольського ботанічного саду |
с.Барилове |
вулиця Українських повстанців |
Сучасна назва на честь Української повстанської армії |
с.Березняки |
вулиця "Мрії" |
Вулиця названа на честь Ан-225 «Мрія»– надважкий транспортний літак, створений 1988 року в СРСР київським КБ імені Антонова. До 2022 року Ан-225 був найбільшим та найпотужнішим літаком у світі.27 лютого 2022 року Ан-225 був знищений в ангарі під час боїв за аеропорт Гостомель у ході широкомасштабного російського вторгнення в Україну |
с.Бовбасівка |
вулиця Пилипа Орлика |
Пилип Орлик (11 (21) жовтня 1672, Косута – 24 травня 1742, Ясси) – український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар (1702–1709), гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710–1742), поет, публіцист. Представник шляхетського роду Орликів (чеського походження), які користалися гербом «Новина». З 1702 року – Генеральний писар і довірена особа Івана Мазепи. У 1708 році взяв участь у виступі гетьмана Мазепи проти Петра I. 27 червня 1709 року (після Полтавської битви) емігрував до Османської імперії.Один з упорядників «Договорів і постанов» – конституційного акту, який є першою українською Конституцією, фактично – козацьким суспільним договором |
с.Бутівці |
вулиця Крутянська |
|
с.Бутівці |
вулиця Марусі Чурай |
Маруся Чурай (1625-1653) – легендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство низки відомих у народі пісень: «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвистали козаченьки» тощо |
с.Бутівці |
вулиця Українського відродження |
На честь національно-культурного відродження й становлення української нації з власною мовою, історією та культурою |
с.Вербине |
вулиця Миру |
Прагнення миру в Україні і в Світі |
с.Вербине |
вулиця Червоної калини |
Червона Калина – символ українського народу |
с.Вербине |
провулок Захисників України |
На честь захисників і захисниця України |
с.Вишняки |
вулиця Козака Сави Вишняка |
Засновник с. Вишняки (за легендою) |
с.Вишняки |
провулок Тихий |
|
с.Вишняки |
тупик Козацький |
На честь хоробрих захисників – козаків |
с.Вишняки |
тупик Луговий |
|
с.В'язівок |
вулиця Червоної калини |
ЧервонаКалина – символ українського народу |
с.В'язівок |
вулиця провулок Центральний |
Знаходиться в центрі села |
с.Глибока Долина |
вулиця Юрія Кондратюка |
Юрій Васильович Кондратюк (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович; нар. 9(21) червня 1897, Полтава, Україна – місце та дата смерті невідомі) – український учений-винахідник шведо-єврейського походження, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон» |
с.Григорівка |
вулиця Четвертого Універсалу |
Четвертий Універсал Української Центральної ради – державно-правовий акт, універсал Української Центральної Ради (УЦР), що проголошував незалежність Української Народної Республіки (УНР) від Росії. Прийнятий 9 (22) січня 1918 року в Києві |
с.Єньки |
вулиця Юрія Кондратюка |
Юрій Васильович Кондратюк (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович; нар. 9 (21) червня 1897, Полтава, Україна – місце та дата смерті невідомі) – український учений-винахідник шведо-єврейського походження, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон» |
с.Клепачі |
вулиця Волонтерська |
На честь волонтерів і волонтерського руху України |
с.Княжа Лука |
вулиця Князя Мономаха |
Володимир II Всеволодович Мономах (1053 – 19 травня 1125) – князь смоленський (1073-1078), чернігівський (1076-1077, 1078-1094) і переяславський (1094-1113), великий князь київський (1113-1125). Представник династії Рюриковичів. Засновник князівської гілки Мономаховичів. Організатор успішних походів проти половців. Розширив руське законодавство, додавши до нього свій «Статут» (бл. 1113). Автор дидактичної праці «Повчання» (бл. 1109). |
с.Козубівка |
вулиця Козака Козуба |
Засновник с. Кузубівки (за легендою) |
с.Козубівка |
вулиця Берегова |
|
с.Куторжиха |
вулиця Леоніда Каденюка |
Леонід Костянтинович Каденюк (28 січня 1951,Клішківці, Чернівецька область – 31 січня 2018, Київ) – Український льотчик-випробувач 1-го класу, політичний діяч, перший і єдиний астронавт незалежної України, Герой України (1997). |
с.Лози |
вулиця Червоної рути |
|
с.Мала Попівка |
вулиця Петлюрівська |
Названа на честь Симон Васильович Петлюра, власне Семен Васильович Петлюра (10 [22] травня 1879, Полтава, Російська імперія – 25 травня 1926, Париж, Франція) – український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ (28 червня – 31 грудня 1917[2]). Політв'язень при владі Павла Скоропадського (27 липня – 12 листопада 1918). Головний отаман військ Української Народної Республіки (УНР). |
с.Мартинівка |
вулиця Миколи Міхновського |
Микола Іванович Міхновський (19 [31] березня 1873, с. Турівка, Прилуцький повіт, Полтавська губернія – 3 травня 1924, Київ,) – український політичний та громадський діяч кінця XIX – початку XX століття. Адвокат, публіцист, ідеолог українського самостійництва, перший представник українського націоналізму, діяч Української Народної Республіки і організатор українського війська, прихильник дерусифікації та автокефалії Православної церкви в Україні. |
с.Миколаївка |
вулиця Олександра Кониського |
Олександр Якович Кониський (18 серпня1836 хуторі Переходівка Ніжинського повіту Чернігівської губернії – 12 грудня 1900, Київ) – перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч, адвокат; автор слів пісні «Молитва за Україну» |
с.Настасівка |
вулиця Павла Чубинського |
Павло Платонович Чубинський (15 (27) січня 1839, м.Бориспіль, Полтавська губернія – 14 (26) січня 1884, Київ) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор гімну України. |
с.Новоаврамівка |
вулиця Зарудянська |
Повернення історичної назви |
с.Новоаврамівка |
вулиця Свято-Вознесенська |
На честь Свято-Вознесенської церкви у селі |
с.Остапенки |
вулиця Левка Симеренка |
Левко Платонович Симиренко (6 (18) лютого 1855, с.Мліїв, Черкаський район, Черкаська область– 6 січня 1920) – український помолог і плодовод |
с.Покровська Багачка |
вулиця Григорія Малинки |
На честь Григорія Олексійовича Малинки, який протягом 12 років був головою Хорольської повітової земської управи. У селі збереглася садиба Малинок |
с.Попівка |
вулиця Олександра Шульгина |
Шульгин Олександр Якович (30.07.1889, с. Софине– 04.03.1960, Париж) – політичний, громадський, культурний і науковий діяч. У 1917 році – член Центральної Ради, генеральний секретар міжнаціональних справ. У 1918 році – посол УНР в Болгарії. Член делегації України на мирній конференції в Парижі |
с.Пристань |
вулиця Євгена Маланюка |
Євген Филимонович Маланюк (20 січня (1 лютого) 1897, Новоархангельськ – 16 лютого 1968, Нью-Йорк) – український письменник, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик, сотник Армії УНР, ад'ютант генерала Василя Тютюнника, командувача Наддніпрянською Армією УНР |
с.Радьки |
вулиця В'ячеслава Чорновола |
В'ячеслав Максимович Чорновіл (24 грудня 1937, смт ЄркиКатеринопільський район, Київська область, – 25 березня 1999, Бориспіль, Київської області, Україна) – український політик, громадський діяч, публіцист, літературний критик, народний депутат України I–III скликань (1990—1999), діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х – 90-х років. Герой України (2000, посмертно). Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року |
с.Садове |
вулиця Василя Тютюнника |
Василь Никифорович Тютюнник (17(29) липня 1890, хутір Куторжиха, Хорольський повіт, Полтавська губернія – 19 грудня 1919, Рівне) – український військовий діяч 1918–1919 років – військовий старшина армії Української держави, у 1919 році – полковник, начальник генерального штабу армії УНР, та командувач дієвої армії УНР, генерал-хорунжий |
с.Софине |
вулиця Олександра Шульгина |
Шульгин Олександр Якович (30.07.1889, с. Софине – 04.03.1960, Париж) – політичний, громадський, культурний і науковий діяч. У 1917 році – член Центральної Ради, генеральний секретар міжнаціональних справ. У 1918 році – посол УНР в Болгарії. Член делегації України на мирній конференції в Парижі |
с.Стайки |
вулиця Героїв УПА |
На честь Української повстанської армії – військово-політична формація Українського визвольного руху, стратегічною метою якого було відновлення української державності.Заснована на зламі 1942–1943 років, вона діяла до вересня 1949-го, після чого реорганізована в збройне підпілля, що тривало до середини 1950-х. років |
с.Староаврамівка |
вулиця Василя Симоненка |
Василь Андрійович Симоненко (8 січня 1935, с. Біївці, Лубенський район, Полтавська область – 13 грудня 1963, Черкаси) – український поет і журналіст, діяч українського руху опору, шістдесятник. Автор численних статей, театральних i літературних рецензій, трьох казок для дітей та дорослих: «Цар Плаксій i Лоскотон», «Подорож в країну Навпаки», «Казка про Дурила». Збірка «Земне тяжіння» (1964) та книга «Лебеді материнства» (1981) були видані посмертно. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1995, посмертно) |
с.Трубайці |
вулиця Козацька |
На честь хоробрих захисників – козаків |
с.Хвощівка |
вулиця Павла Чубинського |
Павло Платонович Чубинський (15 (27) січня 1839, м. Бориспіль, Полтавська губернія – 14 (26) січня 1884, Київ) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор гімну України |
с.Хвощівка |
вулиця Бориса Комара |
Борис Панасович Комар (нар. 5 червня 1928, с.Хвощівка Хорольського району Полтавщини– 25 січня 2018, Київ) – відомий український дитячий письменник і перекладач |
с.Хвощівка |
вулиця Шістдесятників України |
Шістдесятники – це назва покоління української інтелігенції, що увійшло в культуру та політику України у другій половині 1950-х років, під час „відлиги”, та найповніше творчо виявило себе на початку та в середині 1960-х3. просторі СРСР. Шістдесятники виступали на захист національної мови та культури, свободи художньої творчості |
с.Хильківка |
вулиця Українських повстанців |
Сучасна назва на честь Української повстанської армії |
с.Шишаки |
вулиця Левка Симеренка |
Левко Платонович Симиренко (6 (18) лютого 1855, с. Мліїв, Черкаський район, Черкаська область– 6 січня 1920) – український помолог і плодовод |
с.Штомпелівка |
вулиця Миколи Леонтовича |
Леонтович Микола Дмитрович (13 грудня 1877, село Монастирок, Брацлавський повіт, Подільська губернія, Російська імперія — 23 січня 1921, село Марківка, Гайсинський повіт, Подільська губернія, Українська ССР) — український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч. Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть», «Ой з-за гори кам'яної» та інших. Його різдвяна щедрівка «Щедрик» перекладена багатьма мовами і відома у англомовному світі як Carol of the Bells |
с.Ялосовецьке |
вулиця Юрія Кондратюка |
Юрій Васильович Кондратюк (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович; нар. 9 (21) червня 1897, Полтава, Україна – місце та дата смерті невідомі) – український учений-винахідник шведо-єврейського походження, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон» |