Російський агресор приніс українському народові стаждання й нелюдські випробування, що досі не знав цивілізований світ і донині не усвідомив ціну непоправних неосяжних втрат. Стоголосим ехом людського болю, страхів, страждань, розпачу і мук доносяться із фрону трагічні звістки про втрату наших Героїв-захисників. Більше двох довгих років, з 30 травня 2022 року, невідомою була доля лікаря-травматолога з Хорольщини Сергія Івановича Тараненка.
Через біль непоправних втрат людські душі перетворюються на випалені пустки. І день, і ніч війна не затихає і множить горе на нашій рідній українській землі. Війна назавжди таврує у нашій пам’яті, свідомості й підсвідомості знання про скороминущість існування, швидкоплинність життя і крихкість кришталевого миру.
Через біль непоправних втрат людські душі перетворюються на випалені пустку. І день, і ніч війна не затихає і множить горе на нашій рідній українській землі. Війна назавжди таврує у нашій пам’яті, свідомості й підсвідомості знання про скороминущість існування, швидкоплинність життя і крихкість кришталевого миру. Кожна нова трагічна звістка запалює пекельний вогонь страждань і туги у зранених душах рідних, згорьованих осиротілих дітях. З кожним сповіщенням про смерть із фронту згасають очі й огортає темінь серця земляків Хорольського краю.
Серед черги трагічних подій в Україні та світі вже немає місця для жодних емоцій, лише пустка і страх перед невідомістю. Через жорстокі злочини терористів стигне кров і німіє серце, розривається душа від нових непоправних втрат. Хорольська громада один за одним проводжає останньою земною дорогою полеглих Героїв, які вступили в нерівний двобій із кривавим агресором та з честю виконали свій військовий обов’язок.
Серед черги трагічних подій в Україні та світі вже немає місця для жодних емоцій, лише пустка і страх перед невідомістю. Через жорстокі злочини терористів стигне кров і німіє серце, розривається душа від нових непоправних втрат. Хорольська громада один за одним проводжає останньою земною дорогою полеглих Героїв, які вступили в нерівний двобій із кривавим агресором та з честю виконали свій військовий обов’язок.
Шановні мешканці Хорольської міської територіальної громади, дорогі українці!
День Української Державності – молоде державне свято, яке засновано 24 серпня 2021 року й щорічно відзначається 28 липня, у День Хрещення Київської Русі. Нове державне свято запропонував Президент України Володимир Зеленський під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності України.
З прощальним візитом на рідну Хорольщину повертається на щиті полеглий захисник – Антон Анатолійович БУНЧУК (28.06.1988 р.н.). 24 квітня батьки отримали страшну звістку з фронту – офіційне сповіщення про смерть свого сина. Молодий солдат був вірним військовій присязі й добросовісно ніс службу на посаді стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони В/Ч А4609 831-ої бригади тактичної авіації, авіаз'єднання Повітряних Сил Збройних Сил України, що входить до Повітряного командування «Центр» і дислокується у м.Миргород.
11 квітня відзначається Міжнародний День визволення в’язнів концтаборів. Зі скорботою та молитвою на вустах українське суспільство разом з багатьма цивілізованими країнами світу відзначає на честь багатомільйонних людських жертв жахливих нечуваних злочинів Третього Рейху. Цього знакового дня в'язні концтабору в Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. Для тих полонених, кому судилося дожити до моменту визволення, це був останній шанс.
Болить душа й німіє серце від непоправних втрат наших земляків-військовослужбовців, які полягли смертю хоробрих у російсько-українській війні. Наймолодший із 32-ох полеглих захисників із Хорольщини, старший солдат, гранатометник взводу роти вогневої підтрики 95-ої окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Владислав Геннадійович Литовський 27.01.2003 р.н. загинув ще 17 квітня 2022 року.
Одна за другою, мов зграя чорних воронів, прилітають у нашу громаду трагічні звістки про загибель земляків-військовослужбовців. 22 вересня 2022 року навіки перестало битися серце нашого захисника, уродженця с.Вишневе, сержанта Збройних Сил України –
Кулика Станіслава Миколайовича.
