Новорічні свята прийшли у нашу громаду не з радісною атмосферою і подарунками. Чорні рядки сповіщень про смерть приносять у родини хорольців невтішні звістки про непоправні втрати, а разом з тим – скорботу, біль і сльози. Днями дружина Захисника Талана Віталія Володимировича отримала сповіщення про смерть свого чоловіка, який добровольцем став на захист Батьківщини з перших днів повномасштабної російсько-української війни. Деякий час Герой служив у роті охорони 1-го відділу Лубенського РТЦК та СП.
Сучасна російсько-українська війна вражає своїми масштабами і жахливими наслідками. Ми втрачаємо наймужніших і найсміливіших – кращих синів і доньок України, які стали на її захист та кожного з нас. З глибоким сумом сповіщаємо про загибель ще одного нашого земляка-військовослужбовця ЗСУ із Староаврамівського старостату, відважного Воїна – рядового солдата Руслана Анатолійовича Петраша.
Час не лікує біль від втрат, він замикає серце назавжди. Ще одне материнське серце розтерзала трагічна звістка із фронту. 12 грудня 2024 року в логові ворога загинув наш земляк із с.Вишняки – Ярослав Григорович Манженко. Молодший сержант, стрілець-номер обслуги десантно-штурмової бригади загинув унаслідок стрілецького бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі на вірність Україні та її народові.
У війни немає жодних правил. Вона вражає жорстокістю і кількістю людських втрат. Вже неможливо осягнути масштаби трагічних наслідків для України та для тих родин, які втратили найближчих і найдорожчих від посягань агресора. Можна повернути окуповані рашистами землі, можна відбудувати зруйновані диким племенем орків міста і села. Біда у тому, що неможливо воскресити із мертвих убитих рашистськими загарбниками людей.
Днями Хорольська громада отримала чорну звістку з військової частини про полеглого у листопаді минулого року Героя – Миколу Олександровича Манжоса, який нарешті повертається «на щиті» додому. Ім’я мужнього і відважного Захисника – солдата, оператора відділення безпілотних літаючих апаратів окремого взводу розвідки 1-ої окремої танкової Сіверської (Гончарівської) бригади назавжди залишиться символом незламності духу та жертовності в боротьбі за свободу України.
Берегти памʼять про Героїв, вшановувати їх та бути вдячними за непомірну жертовність ціною в життя – це наш неухильний обовʼязок. Хорольщина оплакує ще одну непоправну втрату – Героя Сергія Васильовича Голованя, який у перші дні осені 2024 року поліг смертю хоробрих за Україну в ході виконання бойового завдання на Сумщині.
Війна особливо загострила відчуття скороминущості існування та крихкості миру. Війна принесла багато горя, сліз, страждань і біди у кожну українську родину, громаду та сколихнула всю країну. На Хорольщину знову прилетіла чорним круком трагічна, нестерпно болюча звістка. 7 липня 2024 року унаслідок ракетного обстрілу біля села Стецівка Сумського р-ну Сумської обл. загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Козубівка Андріївського старостату – Юрій Юрійович Антонь (01.10.1985 р.н.).
До уваги ФОП - платників єдиного податку першої - третьої груп щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності та податкова адреса яких знаходиться на території тимчасово окупованій російською федерацією! Головне управління ДПС у Полтавській області звертає увагу ФОП –
Все частіше у Хорольську громаду приходять трагічні звістки з усіх напрямків бойових зіткнень з військовими підрозділами російських окупантів. Все більше противник завдає тяжких втрат українцям, безжально обриваючи молоді життя. Все більше свіжих могил зʼявляється на Алеї Слави міського кладовища і в селах нашої громади. Ці втрати спустошують і розривають душу на шмаття. Аби не втратити Україну, ми втрачаємо її кращих синів і доньок.
Все частіше у Хорольську громаду приходять трагічні звістки з усіх напрямків бойових зіткнень з військовими підрозділами російських окупантів. Все більше противник завдає тяжких втрат українцям, безжально обриваючи молоді життя. Все більше свіжих могил зʼявляється на Алеї Слави міського кладовища і в селах нашої громади. Ці втрати спустошують і розривають душу на шмаття.
