1 червня 2025 року трагічно обірвалося життя Андрія Сергійовича Волошина – молодого політика, громадського діяча, депутата Лубенської районної ради VIII скликання. Андрій народився 30 січня 1992 року в місті Хоролі Полтавської області. Виховувався у закладі дошкільної освіти «Малятко». Загальну середню освіту здобував у Хорольській гімназії.
26 квітня 1986 року світ побачив трагедію, яка розділила історію на «до» і «після». Чорнобиль – це не лише про техногенну екологічно-гуманітарну катастрофу планетарного масштабу. Це про героїзм тих, хто ціною власного життя рятував інших. Принагідно до 39 роковин аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, за ініціативи міського голови Сергія Волошина та за підтримки депутатського корпусу міської ради виділено кошти з бюджету Хорольської міської територіальної громади для ліквідаторів Хорольщини, включаючи переселенців.
Через біль непоправних втрат людські душі перетворюються на випалені пустки. І день, і ніч війна не затихає і множить горе на нашій рідній українській землі. Війна назавжди таврує у нашій пам’яті, свідомості й підсвідомості знання про скороминущість існування, швидкоплинність життя і крихкість кришталевого миру.
Через біль непоправних втрат людські душі перетворюються на випалені пустку. І день, і ніч війна не затихає і множить горе на нашій рідній українській землі. Війна назавжди таврує у нашій пам’яті, свідомості й підсвідомості знання про скороминущість існування, швидкоплинність життя і крихкість кришталевого миру. Кожна нова трагічна звістка запалює пекельний вогонь страждань і туги у зранених душах рідних, згорьованих осиротілих дітях. З кожним сповіщенням про смерть із фронту згасають очі й огортає темінь серця земляків Хорольського краю.
Все частіше у Хорольську громаду приходять трагічні звістки з усіх напрямків бойових зіткнень з військовими підрозділами російських окупантів. Все більше противник завдає тяжких втрат українцям, безжально обриваючи молоді життя. Все більше свіжих могил зʼявляється на Алеї Слави міського кладовища і в селах нашої громади. Ці втрати спустошують і розривають душу на шмаття. Аби не втратити Україну, ми втрачаємо її кращих синів і доньок.
26 січня у Хорольському краєзнавчому музеї відбулося відкриття патріотичної виставки художніх робіт загиблого земляка-військовослужбовця – Героя Олега Козловського, яка глибоко вразила серця усіх відвідувачів.
Щорічно, 28 жовтня, ми низько вклоняємося і висловлюємо слова глибокої вдячності всім ветеранам, учасникам Другої світової війни, партизанам. Цього дня уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога та складаємо глибоку шану солдатським вдовам, дітям війни, які допомагали піднімати Україну з руїн, згадуємо всіх, чиє життя забрала війна.
Ще одне молоде життя забрала невблаганна кровопролитна російсько-українська війна. Ворог не думає зупинятися, не шкодуючи ні військових, ні цивільне мирне населення. І кількість жертв на лінії розмежування і на всій території України, куди дістали ракети оскаженілих рашистів, уже неможливо осягнути. Замість медозборів, кожен ранок серпня гірчить полином і ми все більше отримуємо трагічні звістки і новини, не встигаючи оговтуватись від масштабних наслідків сучасної війни.
Щороку 19 серпня з ініціативи ООН та відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН ми відзначаємо Всесвітній день гуманітарної допомоги. Він заснований Всесвітньою організацією охорони здоров’я та іншими міжнародними організаціями, що привертають увагу до ролі гуманітарних працівників і згадують тих, хто загинув або зазнав травм під час виконання життєво важливих обов’язків.
