Війна не жаліє нікого. Вона безжально вбиває, спустошує, трощить, спопеляє, розбиває, зрівнює з землею збудований віками й не одним поколінням цивілізований світ. Найстрашніші втрати у війні з російськими окупантами – це втрати людські. Усе можна повернути, відбудувати, але не воскресити із мертвих людські життя. Ще одне людське життя, на жаль, обірвала російська армія здичавілих варварів-загарбників ХХІ століття.
Часи випробувань для сучасної України – це непрості випробування для кожного з нас. Російський агресор прийшов до нас з війною, розділивши життя на «до» і «після». Щодня війна приносить горе, скорботу та втрати в українські родини. Ще в одну хорольську родину прийшла страшна звістка з фронту про загибель Героя-захисника. 17 травня 2024 року в бою за Батьківщину поблизу н.п. Красногорівка Покровського р-ну Донецької обл. загинув наш земляк, солдат, водій стрілецького батальйону – Горбунов Станіслав Леонідович.
На вогневому рубежі Бахмутської лінії фронту загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Покровська Багачка – Роман Михайлович Зуб. 2 жовтня трагічна звістка донеслась із Донбасу на Хорольщину і полином гірчить ще одна важка втрата. Хорольська громада зібралася 4 жовтня на площі Шевченка, аби провести у засвіти ще одного полеглого Героя. На щиті повернулися з поля бою на Хорольщину 54 Воїни світла, відважні борці за незалежність Україну. 54 титани Небесного воїнства навічно триматимуть небо над нами. Втім, доля багатьох земляків-військовослужбовців досі залишається невідомою…
На вогневому рубежі Бахмутської лінії фронту загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Покровська Багачка – Роман Михайлович Зуб. Трагічна звістка про загибель Героя-захисника прилетіла з Донбасу на Хорольщину 2 жовтня 2023 року. Молода дружина з сином отримали сповіщення про смерть, у якому командиром військової частини А0409 викладено обставини непоправної трагедії.
У останній лютневий день Хорольська громада попрощалася з молодим воїном, який навічно повернувся до рідного краю на щиті із поля бою. 24 лютого 2023 року, у річницю повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, загинув мешканець громади, родом із села Клепачі, старший солдат, водій роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців – Дмитро Станіславович Остапенко.
Страх неминучої загибелі, безвихідь та похмура безодня. Все це сплелося воєдино і нависло чорним смертельним вироком над мирними жителями єврейської національності, яких нацисти безжалісно розстріляли 28 жовтня 1941 року. Напередодні 80-роковин трагічної події в урочищі «Козацький яр», де знаходиться масове захоронення хорольських жертв геноциду, відбувся мітинг-реквієм за участі представників місцевої влади, єврейської общини та широкого кола громадськості.
День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Поділяючи всю біль з тими, хто втратив у військовому конфлікті в Афганістані своїх рідних і близьких, віддаючи данину поваги всім учасникам минувших подій, офіційно на законодавчому рівні в Україні встановлено пам’ятний день – це «День вшанування учасників бойових дій на території інших держав», який встановлений Указом Президента України від 11.02.2004р. №180/2004 і також традиційно щорічно відзначається 15-го лютого.
