Руйнівна жорстокість війни перетинає всі межі й безперестанно сіє смерть, людські страждання і розруху. Масштаби втрат для громади і всієї України вражають, ступінь болю гірких втрат сягає невидимої й немислимої глибини. У війні з російськими окупантами з 2014 року Хорольщина втратила вже 69 земляків. У Покровськобагачанський старостат на вічний спочинок повернувся «на щиті» з полю бою 11-й боєць – мешканець с.Тарасівка.
Руйнівна жорстокість війни перетинає всі межі й безперестанно сіє смерть, людські страждання і розруху. Масштаби втрат для громади і всієї України вражають, а ступінь болю гірких втрат сягає невидимої й немислимої глибини. У війні з російськими окупантами з 2014 року Хорольщина втратила вже 69 земляків. У Покровськобагачанський старостат на вічний спочинок повертається «на щиті» з полю бою 11-й боєць – мешканець с.Тарасівка.
На вогневому рубежі Бахмутської лінії фронту загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Покровська Багачка – Роман Михайлович Зуб. 2 жовтня трагічна звістка донеслась із Донбасу на Хорольщину і полином гірчить ще одна важка втрата. Хорольська громада зібралася 4 жовтня на площі Шевченка, аби провести у засвіти ще одного полеглого Героя. На щиті повернулися з поля бою на Хорольщину 54 Воїни світла, відважні борці за незалежність Україну. 54 титани Небесного воїнства навічно триматимуть небо над нами. Втім, доля багатьох земляків-військовослужбовців досі залишається невідомою…
На вогневому рубежі Бахмутської лінії фронту загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Покровська Багачка – Роман Михайлович Зуб. Трагічна звістка про загибель Героя-захисника прилетіла з Донбасу на Хорольщину 2 жовтня 2023 року. Молода дружина з сином отримали сповіщення про смерть, у якому командиром військової частини А0409 викладено обставини непоправної трагедії.
Білими лебедями відлітають у вирій незвіданих світів молоді Захисники, земне життя яких безжально забирає ворожа російська армія. За кожною смертю – ціла історія безповоротно втраченого людського життя, загублена доля, обірваний вік, невиліковні й до нестерпності болючі рани втрат для найрідніших.
Підтримка галузі охорони здоров’я є пріоритетним напрямком роботи місцевої влади. 1 серпня відбулася зустріч міського голови Сергія Волошина з представниками Канадського Червоного Хреста та Полтавської обласної організації Товариства Червоного Хреста. Разом із колективом КНП "Хорольський центр ПМСД" очільник громади радо зустрів поважних гостей на території міських медзакладів.
Небо гнівиться на російських окупантів грозами і ридає проливними дощами за загиблими Захисниками України. Сьогодні ридала вся Хорольська громада від болю непоправної втрати. 9 липня 2023 року провели до місця вічного спочинку ще одного вірного сина України – Бровка Віктора Миколайовича. Попрощалися із Героєм на площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку в місті Хорол. У середмісті зібралася велелюдна громада, аби віддати шану полеглому за кожного з нас Воїну світла.
З прощальним візитом на рідну Хорольщину повертається на щиті полеглий захисник – Антон Анатолійович БУНЧУК (28.06.1988 р.н.). 24 квітня батьки отримали страшну звістку з фронту – офіційне сповіщення про смерть свого сина. Молодий солдат був вірним військовій присязі й добросовісно ніс службу на посаді стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони В/Ч А4609 831-ої бригади тактичної авіації, авіаз'єднання Повітряних Сил Збройних Сил України, що входить до Повітряного командування «Центр» і дислокується у м.Миргород.
У річницю повномасштабного вторгнення агресора, 24 лютого 2023 року, трапилася страшна біда. Загинув наш земляк, родом із села Клепачі, старший солдат, водій роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців – Дмитро Станіславович Остапенко.
З перших місяців війни і донині Хорольська міська рада, як представницький орган місцевого самоврядування, допомагає внутрішнім переселенцям, які вимушено покинули власні домівки і проживають на території громади. Першочерговим завданням постало питання розселення й пошуку різних джерел постачання гуманітарної допомоги. Але найбільш актуальною проблемою було і залишається залучення фінансових ресурсів для підтримки ВПО.
