Опадає листва з дерев, і в зажурі важчає небо. Одне за одним прилітають із фронту сповіщення про смерть, що розривають душу кожного українця. Хорольську громаду знову сколихнула трагічна звістка – у боях за Україну загинув наш земляк, Кривчун Олександр Віталійович, уродженець села Мала Попівка Новоаврамівського старостату.

Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повернувся додому «на щиті».

У Хорольську громаду знову, мов чорні круки, злітаються скорботні звістки. Вони крають серце болем і розривають душу кожного, хто вірить у відновлення справедливого для України миру та молиться за своїх Захисників. І знову невблаганна війна забирає найдорожче – життя Героя Пономаренка Валентина Анатолійовича, який понад усе любив Україну, її землю, її людей.

Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повертається додому «на щиті».

У Хорольську громаду знову, мов чорні круки, злітаються скорботні звістки. Вони крають серце болем і розривають душу кожного, хто вірить у відновлення справедливого для України миру та молиться за своїх Захисників. І знову невблаганна війна забирає найдорожче – життя Героя Пономаренка Валентина Анатолійовича, який понад усе любив Україну, її землю, її людей.

Щиро вітаю вас із Днем фізичної культури і спорту України! Це свято мужності, сили духу та наполегливості, адже справжній спорт – це не лише про фізичну витривалість, а й про характер, самодисципліну, цілеспрямованість, наполегливість та віру в перемогу. Сьогодні, у час, коли наша держава виборює свободу та незалежність, особливо відчутна цінність спорту, який виховує патріотів, загартовує волю та вчить ніколи не здаватися.

Серпень в Україні завжди був місяцем жнив – коли достигле колосся вклоняється стиглим золотом, коли руки хліборобів збирають врожай, що годуватиме людей увесь рік. Це час вдячності землі та гордості за працю. Та нинішні серпневі й вересневі дні продовжують нести інший, кривавий врожай. 

У Хорольському базовому будинку культури відбулися урочистості з нагоди головних державних свят – Дня Державного Прапора та 34-ої річниці Незалежності України. Захід об’єднав Хорольську громаду навколо найціннішого – свободи, єдності та пам’яті про тих, хто виборює право українців жити у вільній країні.

Морські піхотинці – це воїни, які ніколи не відступають та щодня доводять, що українська армія – це сила, міць і непохитна воля. На жаль, навіть найсміливіших і найхоробріших Воїнів настигає несправедлива смерть, бо окупантів ніщо не зупиняє на шляху до виконання злочинних кремлівських наказів. Ворог свідомо прийшов вбивать, спопелять, руйнувать і знищувати все українське.

Важливість стерилізації тварин у громаді – гуманний шлях до зменшення популяції вуличних чотирилапих!

Сучасний світ занадто жорстокий, тому так важливо змалечку виховувати у дітей доброту, уважне, дбайливе ставлення та відповідальність до домашніх тварин. Ставлення суспільства до тварин визначає рівень його гуманності. 

21 грудня 2021  року о 14-00 год. відбудеться 26 засідання виконавчого комітету Хорольської міської ради за адресою: м. Хорол, вул 1 Травня, 4