Найкращі. Наймогутніші. Найміцніші. Саме такі чоловіки – гідні сини України стають у стрій військових формувань Збройних Сил України та Сил Оборони, аби боронити рідну землю і український народ від ворожих посягань. На жаль, війна продовжує забирати найкращих, хто без роздумів і вагань став на захист Батьківщини. Пекельним болем пронизала серця мешканців Хорольської громади трагічна звістка з фронту.
Олександр Євгенович Гусаренко як палаюча зірка на темному непроглядному небі людського болю осяював усе своїм життям до останнього моменту і подиху. До останнього рідні й близькі надіялися, що безвісти зниклий Захисник знайдеться і повернеться живим. На жаль, дива не трапилося і через п’ять місяців невідомості, марних надій і сподівань, впізнане за результатами ДНК-експертизи тіло полеглого Воїна захоронили у рідному селі Клепачі.
Професійне свято Воїнів, які тримають наше українське небо, відзначається щорічно у першу неділю липня. Після початку повномасштабного віроломного вторгнення російського агресора в Україну кожен українець знає слово (абревіатуру) "ППО". За ним стоїть армія потужного війська, причетна до цілодобового захисту неба.
В останній день розпаленого сонцем першого літнього місяця, 30 червня 2024 року, на березі річки Голубиха у Вишняківському старостаті відбулося святкове атмосферне дійство – фестиваль «Барви Хорольщини». Благодійний фестиваль пронизаний духом унікальної, самобутньої, неповторної, різноманітної української культури, етнічних традицій та старовинних обрядів.
Шановні працівники та ветерани архітектури! Вітаю Вас з професійним святом – Днем архітектури України! Архітектура має велику мистецьку силу, її вплив ми відчуваємо в кожній будівлі, споруді, у цілісному вигляді населених пунктів. Саме ви розробляєте проектну документацію, визначаєте територію для будівництва об'єктів, формуючи містобудівні ансамблі і ландшафтні комплекси, зони відпочинку та оздоровлення населення.
22 червня Хорольська міська територіальна громада разом із всією Україною відзначає жалобну дату – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та 83-і роковини початку війни 1941-1945 років. Ця скорботна дата для українців наповнена гострим болем і смутком, бо наш народ засвоїв уроки історії, а в сучасних реаліях ще й заново переживає буремні воєнні часи через збройну агресію вже не нацистської, а рашистської країни.
На фронті російсько-української війни гинуть кращі сини і доньки України. Когось вбивають рашисти на полю болю, когось мордують голодом і катують у полоні, а в когось не витримує серце. Ще одне гаряче й щире серце Воїна-захисника, яке боліло за Україну, не витримало постійної напруги. До рідного міста Хорола повернувся навічно військовослужбовець Збройних Сил України – мужній Воїн Микола Миколайович Рідкобород.
Через біль непоправних втрат людські душі перетворюються на випалені пустки. І день, і ніч війна не затихає і множить горе на нашій рідній українській землі. Війна назавжди таврує у нашій пам’яті, свідомості й підсвідомості знання про скороминущість існування, швидкоплинність життя і крихкість кришталевого миру.
Український центр соціальних реформ спільно з ООН Жінки, на замовлення Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Урядової уповноваженої з питань гендерної політики, а також за фінансової підтримки Уряду Швеції здійснює дослідження на тему: «Виклики розширення прав і можливостей жінок на ринку праці та в підприємництві в умовах повномасштабної війни та гендерно відповідального відновлення України».
