Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна, яка вбиває, нищить і калічить. Вже одинадцять років наша країна втрачає кращих своїх синів і доньок, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій та лютій війні.
24 лютого 2022 року – той день, який назавжди розколов наше життя на «до» і «після». Наш звичний уклад життя змінився, а постійні стреси, страх, невизначеність і тривога стали нашими незмінно стабільними, нав’язливими і надокучливими супутниками. Кровожерлива путінська армада віроломно вторглася в Україну і посіяла смерть, страждання і розруху. Нам давали три дні, максимум тиждень, але бліцкриг провалився. Українці об’єдналися і дали гідну відсіч, продовжуючи нерівну боротьбу до сьогодні.
Війна наносить все глибші рани. Війна не жаліє нікого, забираючи навічно кращих синів і доньок України. Наш земляк з Хорольщини – Олександр Миколайович П’янін, який вважався зниклим безвісти з 29 липня 2022 у Чернігівській області, повернувся додому на вічний спочинок після пройденого пекла кровопролитної російсько-української війни. На жаль сподівання на те, що Воїн повернеться живим, давно згасли.
Війна наносить все глибші рани. Війна не жаліє нікого, забираючи навічно кращих синів і доньок України. З глибоким сумом сповіщаємо, що наш земляк з Хорольщини – Олександр Миколайович П’янін, який вважався зниклим безвісти з 29 липня 2022 на Чернігівщині, повертається додому на вічний спочинок після пройденого пекла кровопролитної російсько-української війни.
У вівторок, 14 січня 2025 року, у місті Хоролі відбулася зустріч із сім’ями військовослужбовців, які мають статус військовополонених та зниклих безвісти. Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Полтавській області Владислав Носенко, спільно з старшим криміналістом слідчого управління ГУНП в Полтавській області, представником центру з розшуку осіб зниклих безвісти за особливих обставин – Олександром Мартинюком, головою ГО «Родини полонених та безвісти зниклих Полтавщини» – Лідією Місюренко, а також помічницею народного депутата Олега Кулініча – Тетяною Усик, провів зустріч із сім’ями військовослужбовців, які потрапили у полон або вважаються зниклими безвісти.
У війни немає жодних правил. Вона вражає жорстокістю і кількістю людських втрат. Вже неможливо осягнути масштаби трагічних наслідків для України та для тих родин, які втратили найближчих і найдорожчих від посягань агресора. Можна повернути окуповані рашистами землі, можна відбудувати зруйновані диким племенем орків міста і села. Біда у тому, що неможливо воскресити із мертвих убитих рашистськими загарбниками людей.
До когорти Воїнів Небесного Легіону долучився сотий захисник із Хорольської громади 38-річний Сергій Анатолійович Киприк.
Прощання із старшим солдатом, механіком-водієм 53-тої окремої механізованої бригади відбулося 9 жовтня 2024 року на площі Т.Г.Шевченка міста Хорола. З жалобною промовою до рідних звернулися секретар міської ради Юлія Бойко, заступник міського голови Валентин Місніченко, староста Вишняківського старостату Анатолій Вовк та класний керівник Ілля Перетяка.
Війна особливо загострила відчуття скороминущості існування та крихкості миру. Війна принесла багато горя, сліз, страждань і біди у кожну українську родину, громаду та сколихнула всю країну. На Хорольщину знову прилетіла чорним круком трагічна, нестерпно болюча звістка. 7 липня 2024 року унаслідок ракетного обстрілу біля села Стецівка Сумського р-ну Сумської обл. загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Козубівка Андріївського старостату – Юрій Юрійович Антонь (01.10.1985 р.н.).
Війна особливо загострила відчуття скороминущості існування та крихкості миру. Війна принесла багато горя, сліз, страждань і біди у кожну українську родину, громаду та сколихнула всю країну. На Хорольщину знову прилетіла чорним круком трагічна, нестерпно болюча звістка. 7 липня 2024 року унаслідок ракетного обстрілу біля села Стецівка Сумського р-ну Сумської обл. загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Козубівка Андріївського старостату – Юрій Юрійович Антонь (01.10.1985 р.н.).
Іменник отримав вітання не лише в родинному колі. З ювілеєм його привітали міський голова Сергій Волошина та заступник міського голови Валентин Місніченко. Ювіляру вручили Почесну Грамоту начальника Лубенської районної військової адміністрації та солодкий подарунок.