29 січня 2025 року Указом Президента України №60 за виняткову мужність і самопожертву, проявлену в боях за свободу і незалежність України, орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагороджено молодшого сержанта Ярослава Григоровича Манженка.
Хорольська громада знову схиляє голови в глибокій жалобі… На вічний спочинок повертається додому «на щиті» наш земляк, мешканець села Петракіївка – Чурганов Юрій Олександрович, який віддав своє життя, захищаючи рідну землю. 23 березня 2025 року поблизу н.п. Мар'їне Сумського району обірвалося життя солдата, стрільця-снайпера 47-ої окремої механізованої бригади «Магура».
Хорольська громада в подвійному траурі й жалобі. Пекучий біль і гіркий смуток чорним крилом вкотре торкнувся нашого краю. У четвер, 06 березня 2025 року, великою родиною хорольці попрощалися з двома Героями-захисниками – Романом Миколайовичем Чигрином та Леонідом Миколайовичем Дешевим, які одночасно з різних фронтових напрямків повернулися «на щиті» на малу Батьківщину.
З приходом весни не перестають крижаніти серця через чорні фронтові звістки. Всі вже чули, що в черговий раз трагедія російсько-української війни дісталася знову Хорольської громади. В жалобі схиляємо голови через гірку життєву несправедливість, через кровопролитне горнило моторошної війни з найстрашнішими її наслідками. У війні з рашистськими окупантами загинув наш земляк-військовослужбовець – Леонід Миколайович Дешевий.
Герої! Вони гинуть за Україну. Титани, які своєю мужністю зупиняють лютого окупанта і захищають від ворога кожного з нас! Хорольська громада знову схиляє голови в глибокій жалобі… На вічний спочинок з поля бою повернувся «на щиті» Воїн світла, наш земляк, мешканець с.Новоіванівка Ялосовецького старостинського округу – Алім Павлович Романенко.
Хорольська громада знову схиляє голови в глибокій жалобі… На вічний спочинок повертається додому «на щиті» наш земляк, мешканець с. Новоіванівка Ялосовецького старостинського округу – Алім Павлович Романенко, 03.06.1978 року народження.
Війна не жаліє нікого, хто опиняється під прицільним ворожим вогнем. У російсько-українській війні країна-агресор позбувається непотрібного баласту, а Україна втрачає найкращих. Затамувавши подих у безкінечному потоку втрат, ми всі з великими надіями та вірою в дива чекали з початку нового 2025 року новин про припинення кровопролиття, про врегулювання збройного конфлікту шляхом притягнення до відповідальності й найвищої міри покарання рф за масові вбивства мирних українців і військових.
Орденами «За мужність» III ступеня посмертно нагородили Воїнів-захисників Хорольщини – Бокшу Івана Олексійовича, Черницького Валентина Олексійовича та Гречихина Владислава Станіславовича. З глибокою шаною та щиросердною вдячністю рідним полеглих Героїв вручено нагороди від офіцерів ТЦК та СП: Івану Бокші та Валентину Черницькому – від 1 відділу Лубенського РТЦК та СП, а Владиславу Гречихину днями раніше – від Великобагачанського РТЦК та СП.
Сучасна російсько-українська війна вражає своїми масштабами і жахливими наслідками. Ми втрачаємо наймужніших і найсміливіших – кращих синів і доньок України, які стали на її захист та кожного з нас. 20 грудня Хорольське земляцтво провело у вічність ще одного нашого земляка-військовослужбовця ЗСУ із Староаврамівського старостату, відважного Воїна – рядового солдата Руслана Анатолійовича Петраша.
Сучасна російсько-українська війна вражає своїми масштабами і жахливими наслідками. Ми втрачаємо наймужніших і найсміливіших – кращих синів і доньок України, які стали на її захист та кожного з нас. З глибоким сумом сповіщаємо про загибель ще одного нашого земляка-військовослужбовця ЗСУ із Староаврамівського старостату, відважного Воїна – рядового солдата Руслана Анатолійовича Петраша.
