Березень не припиняє свій кривавий ритм війни, і ще одному Герою Хорольщини віддали данину пам’яті. Хорольське земляцтво зібралося на площі скорботи біля пам’ятника Великому Кобзарю, аби з воїнськими почестями та за православними традиціями провести в останню земну дорогу новопреставленого солдата Сергія Григоровича Рідкоборода.
Хорольська земля знову в скорботі… Вона приймає у своє царство вічного спокою не лише своїх синів і доньок, а й тих Героїв, які, рятуючись від війни, знаходили тут тимчасовий прихисток, але назавжди стали частиною нашої громади. Родина внутрішньо переміщених осіб з Луганщини, яка мешкає у Староаврамівському старостаті, отримала трагічну звістку про загибель Володимира Миколайовича Дудника – Воїна честі, мужності й незламного духу.
Війна безжально випробовує людські долі, залишаючи по собі не лише зруйновані міста, а й нестерпну тишу чекання. Серед найболючіших її сторінок – історії Воїнів, які довгий час перебували у статусі безвісти зниклих. Для їхніх родин це були місяці й роки між надією та відчаєм, між вірою в диво і страхом почути гірку правду. І лише після проведення ДНК-експертиз настає визначеність – важка, трагічна, невблаганна, але така необхідна.
У вівторок, 3 лютого 2026 року, Хорольську громаду сколихнула гірка й болюча звістка – передчасно обірвалося життя нашого товариша, доброго друга й щирої людини Абуассби Бахааеддіна С.М. У четвер, 5 лютого 2026 року, хорольці попрощалися з «Бахою» біля адміністративної будівлі Територіального центру соціального обслуговування Хорольської міської ради.
Сьогодні, коли вся країна, зокрема й Хорольська громада, пережила повний блекаут, що тривав понад 24 години, особливо важливо не залишатися осторонь подій, а діяти спільно, злагоджено та відповідально.
Війна безжально випробовує нас на міцність, загострює відчуття короткочасності людського життя й крихкості миру у світі, який досі не спромігся зупинити російський тероризм. Чорні звістки одна за одною приходять у Хорольську громаду – повертаються додому наші Герої, які тривалий час вважалися безвісти зниклими. Їхні імена стають символами мужності, братерства та самопожертви. Ще один син України, наш земляк – Вакуленко Роман Вікторович, уродженець села Штомпелівка, повернувся додому «на щиті».
У Хорольську громаду знову, мов чорні круки, злітаються скорботні звістки. Вони крають серце болем і розривають душу кожного, хто вірить у відновлення справедливого для України миру та молиться за своїх Захисників. І знову невблаганна війна забирає найдорожче – життя Героя Пономаренка Валентина Анатолійовича, який понад усе любив Україну, її землю, її людей.
Сьогодні у світі відзначають День гуманітарної допомоги – день вдячності людям, які своєю працею та добрими вчинками рятують життя та дарують надію. Гуманітарна допомога – це не лише речі чи ресурси, а насамперед щире бажання підтримати ближнього у скруті.
У теплі весняні дні, коли природа прокидається та наповнює серця особливою надією і натхненням, спільнота педагогів-організаторів Хорольщини долучилася до Всеукраїнської екологічної акції «За чисте довкілля» та загальнотериторіальної весняної толоки.
У середу, 2 квітня, до Хорольської міської ради завітали військовослужбовці батальйону безпілотних систем «МARA» у складі 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго – Володимир та Олександр, які дають відсіч ворогу на лінії оборони Харківського напрямку. Робочий візит відбувся з метою налагодження співпраці у напрямку фінансової підтримки військової частини.



border="0">
border="0">