Немов білим журавлиним ключем, що розтинає небесну блакить, повертаються у рідний Хорольський край Захисники – ті, хто віддав найдорожче за свободу Батьківщини. Вони йдуть у вічність тихим кроком безсмертя, але назавжди залишаються у серцях живих. У переддень Великодніх свят, під скорботні звуки церковних передзвонів, Хорольська громада проведе в останню путь ще одного з найкращих синів України – Ігоря Івановича Зайця.
Немов білим журавлиним ключем, що розтинає небесну блакить, повертаються у рідний Хорольський край Захисники – ті, хто віддав найдорожче за свободу Батьківщини. Вони йдуть у вічність тихим кроком безсмертя, але назавжди залишаються у серцях живих. У переддень Великодніх свят, під скорботні звуки церковних передзвонів, Хорольська громада провела в останню путь ще одного з найкращих синів України – Ігоря Івановича Зайця.
Мешканці Хорольської міської територіальної громади схиляють голови у глибокій скорботі… У вічність відійшла жінка надзвичайної долі – взірець мудрості, порядності та безмежного милосердя – Любов Костянтинівна Кравцова. Її життя було тихим і світлим служінням людям. Серце цієї жінки завжди билося в унісон із болем і радощами рідного краю, а її життєвий шлях став прикладом щирості, людяності та великої любові до людей.
Дорогою честі та нескореної звитяги повернувся з фронтових рубежів у безсмертя Герой, який загартувався в запеклих боях і став не просто Воїном, а легендою. Молодший сержант, старший стрілець-оператор 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону 3 окремої штурмової бригади ЗСУ – Андрія Олександровича Папія став у стрій небесного Легіону і став взірцем Воїнської честі не лише для бойового братерства, а й для нащадків.
Зимове небо сипле не снігом, а тисне важкими похмурими хмарами, наче збирається пролити сльози смутку за тими, кого забрала кривава російсько-українська війна. Війна не зупиняється – у її безжальному палаючому горнилі продовжують обриватися людські життя. З невимовним болем втрати й тугою велелюдна громада Хорольщини провела у засвіти останньою земною дорогою мужнього Воїна-захисника – Силку Валерія Володимировича.
Хорольська громада в подвійному траурі й жалобі. Пекучий біль і гіркий смуток чорним крилом вкотре торкнувся нашого краю. У четвер, 06 березня 2025 року, великою родиною хорольці попрощалися з двома Героями-захисниками – Романом Миколайовичем Чигрином та Леонідом Миколайовичем Дешевим, які одночасно з різних фронтових напрямків повернулися «на щиті» на малу Батьківщину.
Щороку в четверту суботу листопада Хорольська громада разом з усією Україною вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада. Цього року ми втретє вшановуємо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни рф проти України. Цьогоріч вшанування пам’яті жертв голодоморів проходить під гаслом «Запали свічку за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів».
Під тихим дощем з важких свинцевих хмар зі смутком і скорботою в Хорольській громаді відбулася церемонія відкриття меморіальних стел загиблим Героям. 21 квітня 2023 року в центрі села Штомпелівка, біля пам’ятного знаку загиблим воїнам Другої світової війни, відбулося вшанування безсмертного доблесного подвигу земляків-військовослужбовців із Штомпелівського старостату, які загинули у Донецькій та Харківській областях у ході повномасштабної російсько-української війни.
Шановні мешканці Хорольської міської територіальної громади! Дорогі співвітчизники, земляки!
Загальнонаціональна пам’ятна дата замордованих голодом жертв радянського тоталітарного режиму – День пам'яті жертв голодоморів є нагадування світу про те, до яких трагічних наслідків призводить російська машина смерті.
Жовтень – особлива пора року... Це чарівна барвиста осіння пора з тихим шелестом опалого золотавого листя під ногами, свинцевими купчасто-дощовими хмарами у небі, чистими після щедрих врожаїв ланами, вранішніми туманами і першими приморозками. Це особливі миттєвості нашого життя з теплими ковдрами, теплою атмосферою в домівках, ароматною кавою, духмяною домашньою випічкою, приємними зустрічами і задушевними бесідами довгими вечорами.
Недаремно у перший день жовтня наймудріше старше покоління відзначає подвійне свято – День ветеранів України та Міжнародний день людей похилого віку. Цього дня у Хоролі повітря пронизане особливою атмосферою свята. У різних куточках міста ветерани різних установ, підприємств та організацій відзначають важливе і значиме для себе свято.
