Мешканці Хорольської міської територіальної громади схиляють голови у глибокій скорботі… У вічність відійшла жінка надзвичайної долі – взірець мудрості, порядності та безмежного милосердя – Любов Костянтинівна Кравцова. Її життя було тихим і світлим служінням людям. Серце цієї жінки завжди билося в унісон із болем і радощами рідного краю, а її життєвий шлях став прикладом щирості, людяності та великої любові до людей.

Любов Костянтинівна народилася 2 грудня 1944 року в селі Новоіванівка (нині Ялосовецького старостату) у родині сільських трударів. З дитинства вона увібрала у свою душу любов до рідної землі та глибоку повагу до праці. Після закінчення Новоіванівської початкової школи та навчання у Хорольській школі №1 дитяча мрія й покликання серця привели її до Лубенського медичного училища.

Медицина стала для неї не просто професією – вона стала її покликанням і сенсом життя. Понад 35 років Любов Костянтинівна віддала роботі у Хорольській центральній районній лікарні. Пройшовши шлях від медичної сестри до старшої медичної сестри поліклінічного відділення, вона була справжнім янголом-охоронцем для багатьох пацієнтів. Її пам’ятають як мудрого керівника, вимогливого до себе і чуйного фахівця. Вона завжди знаходила добре слово і для пацієнтів, і для колег.

Згодом вона очолювала дитячий садочок «Сонечко» – місце, де її материнського тепла вистачало кожній дитині, де її щира посмішка і турбота ставали частиною дитячого щастя. Доля не раз випробовувала Любов Костянтинівну на міцність. Рано втративши коханого чоловіка, Валентина Васильовича, вона знайшла у собі силу вистояти. Уся її ніжність, турбота й незламний дух були віддані трьом донькам – Юлії, Лесі та Вікторії. Для них вона стала і надійною опорою, і мудрою порадницею, і цілим світом. Самотужки дала їм гідну освіту, а найголовніше – виховала справжніми людьми із сімейними цінностями.

Будучи ветераном праці та депутатом Хорольської міської ради, вона ніколи не була байдужою до життя громади. Люди довіряли їй, бо знали: її слово завжди чесне, порада мудра, а серце відкрите для кожного, хто потребує підтримки. «На першому плані у неї завжди були сім’я, діти та допомога людям», – так із любов’ю і вдячністю згадують про неї найрідніші.

Сьогодні важко знайти слова, щоб вгамувати біль утрати. Пішла з життя мама, бабуся, колега, наставниця, людина великого серця. Та пам’ять про Любов Костянтинівну житиме у добрих справах, у врятованих долях, у серцях усіх, кого вона зігрівала своїм теплом.

Хорольська громада висловлює щирі співчуття рідним і близьким покійної.

Світлий спомин про Любов Костянтинівну назавжди залишиться з нами.

Увага! Заупокійне богослужіння відбудеться у вівторок, 10 березня, у Свято-Успенському соборі в м. Хорол:

11:00 – траурна церемонія прощання;

12:00 – заупокійна літія;

13:00 – прощання біля поліклініки КНП «Хорольська міська лікарня» (вул. Михайла Полонського);

13:30 – чин поховання на центральному міському кладовищі.

Світла пам’ять про Любов Костянтинівну житиме вічно.