Час не лікує біль від втрат, він замикає серце назавжди. Ще одне материнське серце розтерзала трагічна звістка із фронту. 12 грудня 2024 року в логові ворога загинув наш земляк із с.Вишняки – Ярослав Григорович Манженко. Молодший сержант, стрілець-номер обслуги десантно-штурмової бригади загинув унаслідок стрілецького бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі на вірність Україні та її народові.
24 лютого 2022 року почався відлік нестерпного життя для кожного українця, якого доторкнулася війна. 19 листопада 2024 року виповнилося 1000 днів з початку віроломного вторгнення в Україну російських окупантів. Всі ці 1000 довгих днів і ночей для українського народу стали пеклом нелюдських випробувань, переповненого болем, муками, стражданнями, страхами, поневіряннями по світу, людськими втратами, руїнами, згарищами з потоками кривавих сліз...
Війна – найжахливіший винахід людства. Вона вбиває, ламає людські долі, розділяє близьких людей, розкидає по світу, змушує їх залишати домівки, змінювати звичний уклад життя. Щоразу, після трагічних звісток з фронту про загибель наших Героїв-захисників, холоне в жилах кров і стискається серце від жалю. Пригнічує і жахає моторошне усвідомлення того, що ми втрачаємо назавжди і безповоротно найкращих із людей…
У розпалі літа, 21 липня, відбувся грандіозний спортивний захід – календарний матч у рамках Чемпіонату з мотоболу 2024, який став справжнім святом для всіх шанувальників цього видовищного виду спорту. Сотні глядачів зібралися на стадіоні, щоб побачити захоплюючі змагання між двома провідними мотобольними командами України – МК «Нива» (с.Вишняки Хорольської міської територіальної громади Полтавської області) та МК «Поділля-Мотор» (м.Камʼянець-Подільський Хмельницької області).
Російсько-українська війна лютує з особливою жорстокістю і на початку лютого 2024 року в нашу громаду донеслась чорна звістка про загибель земляка-військовослужбовця ЗСУ із с.Покровська Багачка. При виконанні бойового завдання, під час воєнних дій на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони в с.Богданівка Бахмутського р-ну Донецької обл. загинув смертю хоробрих солдат, стрілець 2 взводу 2 роти 463 батальйону 143 окремої піхотної бригади – Зуй Володимир Владиславович.
На вогневому рубежі Бахмутської лінії фронту загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Покровська Багачка – Роман Михайлович Зуб. 2 жовтня трагічна звістка донеслась із Донбасу на Хорольщину і полином гірчить ще одна важка втрата. Хорольська громада зібралася 4 жовтня на площі Шевченка, аби провести у засвіти ще одного полеглого Героя. На щиті повернулися з поля бою на Хорольщину 54 Воїни світла, відважні борці за незалежність Україну. 54 титани Небесного воїнства навічно триматимуть небо над нами. Втім, доля багатьох земляків-військовослужбовців досі залишається невідомою…
Ніколи не забувайте, якою ціною дається нам кожен мирний ранок і завдяки кому ми маємо змогу жити у звичному для нас ритмі, не відчуваючи жахіть війни. Ми в неокупному боргу перед Героями-захисниками, які віддають за нас свої життя в запеклому бою чи то при виконанні військового обов'язку за інших обставин. Тож найменше, що ми можемо зробити в знак глибокої пошани до подвигу Героїв – гідно провести їх у вічність...
Сьогодні, 11 квітня, Хорольська громада разом з усім світом віддає данину скорботної пам’яті людям, які в страшних муках пройшли пекло концтаборів, чиє життя несправедливо обірвалось за колючим дротом.
У Міжнародний день визволення в’язнів концтаборів представники влади вшанували пам’ять жертв нацизму та поклали живі квіти до пам’ятних знаків.
Усе більше імен наших земляків поповнюють когорту Героїв, які до останнього стояли у двобої з лютим ворогом. І куди вже далі розбивати серця непоправними втратами… Щоразу, коли приходить звістка з фронту про загибель наших Захисників, стискається серце і рветься на частини від болю.
Сміливими соколами один за одним відлітають у незвідані світи наші земляки, які героїчно захищали кожного з нас від кровожерливої путінської армади. У ранкових зведеннях Генштабу ЗСУ ми чуємо про продовження наступальних дій російськими окупантами на Бахмутському, Лиманському, Авдіївському, Мар’їнському та Шахтарському напрямках. У запеклому бою на одному з цих напрямків оборони, 14 березня 2023 року, при спробі відбити атаку противника, поблизу населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області загинув наш земляк-військовослужбовець Буряк Олександр Анатолійович.
