Час не лікує біль від втрат, він замикає серце назавжди. Ще одне материнське серце розтерзала трагічна звістка із фронту. 12 грудня 2024 року в логові ворога загинув наш земляк із с.Вишняки – Ярослав Григорович Манженко. Молодший сержант, стрілець-номер обслуги десантно-штурмової бригади загинув унаслідок стрілецького бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі на вірність Україні та її народові.
29 серпня – день, коли вся Україна вшановує пам’ять Захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Сумно від того, що білими лебедями в небеса відлітають найкращі – Цвіт Української Нації. Безстрашні, мужні наші Герої, що віддали своє життя за свободу рідної землі. Вони заслуговують, щоб їх пам’ятали.
Третій рік поспіль українські піхотинці отримують вітання з професійним святом в умовах війни. Піхота – найчисленніша сила в армії, яка завжди знаходиться на лінії зіткнення з противником. За час війни українські піхотинці продемонстрували всьому світові, а в першу чергу ворогу, свій високий професіоналізм та вишкіл.
Хорольська громада знову в серпанку чорної скорботи. Один за одним наші земляки-військовослужбовці стають у стрій небесної варти, навічно залишаючи земне життя. Хорольщина вже втратила 32-ох воїнів, які полягли смертю хоробрих у російсько-українській війні за територіальну цілісність, суверенітет та мирне життя свого народу. 27 грудня багатолюдна громада Хорольщини зустрічала тіло вбитого наймолодшого солдата Литовського Владислава Геннадійовича, стоячи навколішках з тихою молитвою, біля підніжжя пам’ятника національному генію Тарасу Шевченку.
У пеклі жахливої російсько-української війни впродовж 8 років Хорольська громада втратила вже 30 земляків-військовослужбовців. Серце крається від болю, бо ми втрачаємо найкращих синів України. Російські окупанти занапастили ще одне молоде життя вірного сина України – Сергія Леонідовича Радька, 08.03.1981 р.н., уродженця села Радьки Староаврамівського старостинського округу Хорольської міської територіальної громади.
26 липня Хорольська громада попрощалася з одним із 14 загиблих земляків, які поклали свої голови в боях з російською навалою. Відважного воїна, інспектора прикордонної служби 3 категорії, головного сержанта Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова, 1-ої прикордонної застави, 4-ої прикордонної комендатури швидкого реагування, 24-го загону прикордонної служби України – Олександра Васильовича Лозу провели останньою земною дорогою за всіма християнськими канонами та з військовими почестями.
Шановні мешканці Хорольської міської територіальної громади!
З початку повномасштабної російсько-української війни Хорольська міська громада з пекельним болем і жалобою попрощалася з 13-ма захисниками-земляками. Зі Сходу України знову надійшла страшна звістка про загибель військовослужбовця з Хорольщини – Лози Олександра Васильовича.
Виконавчим комітетом та структурними підрозділами Хорольської міської ради планується провести ряд культурно-масових і просвітницьких заходів на території міста Хорола та в старостинських округах у лютому 2022 року. Запрошуємо Вас взяти участь у святкуваннях, концертах, тематичних літератирно-музичних вечорах, фестивалях, конкурсах, вікторинах, меморіальних та інших заходах.
У Хоролі, 28 жовтня 2019 року, відбулися урочистості з нагоди двох важливих історичних подій – 75-ої річниці вигнання нацистських загарбників із України та 78-ої річниці з дня розстрілу мирних жителів єврейської національності в урочищі "Козацький яр". Ці дві події розділяють рівно три роки. За збігом обставин, і вигнання окупантів з України, і кривава розправа нацистів над єврейським народом у Хоролі, припали на 28 жовтня. Деякі історики схиляються до думки, що розстріл мирних жителів відбувся 23 жовтня, але не виключено, що ця страшна подія сталася саме 28 жовтня 1941 року.
