У пеклі жахливої російсько-української війни впродовж 8 років Хорольська громада втратила вже 30 земляків-військовослужбовців. Серце крається від болю, бо ми втрачаємо найкращих синів України. Російські окупанти занапастили ще одне молоде життя вірного сина України – Сергія Леонідовича Радька, 08.03.1981 р.н., уродженця села Радьки Староаврамівського старостинського округу Хорольської міської територіальної громади.
Молодший сержант, командир 3-го відділення взводу протитанкових керованих ракет окремого розвідувального батальйону загинув 27 листопада поблизу селища міського типу Білогорівка Лисичанської міської громади, що в Сєвєродонецькому районі Луганської області. Відважне серце Воїна зупинили ворожі кулі під час виконання надскладного бойового завдання із захисту територіальної цілісності нашої держави. Даючи гідну відсіч противнику та стримуючи його атаку, захисник отримав несумісні з життям поранення.
Усі, хто знав Сергія, залишать в пам’яті світлий образ Сергія – справжнього лицаря добра і справедливості, відважного патріота, доброго друга і товариша, турботливого сина, брата, батька і люблячого чоловіка. Його дитинство і юність пройшли у рідному селі Радьки. Після здобуття загальної середньої освіти в Хорольській спеціалізованій школі №1 вступив до Хорольського агропромислового коледжу. Там у 2002 році отримав диплом молодшого спеціаліста «Технік-механік» і розпочав трудову діяльність за професійним фахом у сільському господарстві в с.Радивонівка Великобагачанського району. Більше десяти років працював у сфері господарського забезпечення готельно-ресторанного комплексу кафе «У сестер». Навчання в коледжі перервав строковою службою в армії з 1999 по 2000 рік. Його військова спеціалізація по протиповітряній обороні стала в нагоді під час військової служби в зоні АТО/ООС, де він отримав перший бойовий досвід і військовий вишкіл у 2015-2016 роках. Як учасник бойових дій, Сергій потрапив у групу оперативного реагування, тому в числі перших був призваний захищати Батьківщину. У перший же день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну був призваним за мобілізацією першим відділом Лубенського РТЦК та СП. Спочатку проходив службу в роті охорони, а 12 червня 2022 року переведений у розвідувальний батальйон і призначений командиром відділення.
Відважний захисник служив у зоні АТО/ООС, пройшов крізь найстрашніше пекло російсько-української війни, а тепер подолає свою останню дорогу додому. Наш священний обов’язок – шанувати пам'ять тих, хто тримає небо над нами. На знак вдячності і глибокої шани за ратний подвиг велелюдна громада гідно і з почестями провела полеглого Героя в останню путь. Траурна церемонія прощання та заупокійна літія відбулись 3 грудня на площі Шевченка Т.Г., а захоронення – у рідному селі Радьки. Міський голова Сергій Волошин, секретар міської ради Юлія Бойко та начальник відділення рекрутингу та комплектування першого відділу Лубенського РТЦК та СП, майор Анатолій Крутько висловили співчуття рідним та закликали свято берегти пам'ять про Героїв, які стали на захист держави і життя кожного з нас. До ніг загиблого Воїна люди поклали море квітів, а сльози нестримно котилися градом від жалю й нестерпної скорботи за молодим обірваним життям.
Розділяємо біль непоправної втрати та приносимо щирі співчуття близьким і рідним Сергія Леонідовича: батькам – Леоніду Андріяновичу та Наталії Павлівні, брату Андрію Леонідовичу, дружині Наталії Олександрівні, доньці Аліні та сину Сергію.
Ми в неокупному боргу перед подвигом Героя, якого обрано навіки служити небесам. Покійся з миром, наш славний Лицарю Небесного легіону!
Автор: Ірина ГРИГОРАШ
