Днями Хорольська громада отримала чорну звістку з військової частини про полеглого у листопаді минулого року Героя – Миколу Олександровича Манжоса, який нарешті повертається «на щиті» додому. Ім’я мужнього і відважного Захисника – солдата, оператора відділення безпілотних літаючих апаратів окремого взводу розвідки 1-ої окремої танкової Сіверської (Гончарівської) бригади назавжди залишиться символом незламності духу та жертовності в боротьбі за свободу України.
Хорольська громада з важким болем і невимовною тугою повідомляє про полеглого у листопаді минулого року Героя – Миколу Олександровича Манжоса, який нарешті повертається «на щиті» додому. Ім’я мужнього і відважного Захисника – солдата, оператора відділення безпілотних літаючих апаратів окремого взводу розвідки 1-ої окремої танкової Сіверської (Гончарівської) бригади назавжди залишиться символом незламності духу та жертовності в боротьбі за свободу України.
Російський агресор приніс українському народові стаждання й нелюдські випробування, що досі не знав цивілізований світ і донині не усвідомив ціну непоправних неосяжних втрат. Стоголосим ехом людського болю, страхів, страждань, розпачу і мук доносяться із фрону трагічні звістки про втрату наших Героїв-захисників. Більше двох довгих років, з 30 травня 2022 року, невідомою була доля лікаря-травматолога з Хорольщини Сергія Івановича Тараненка.
26 квітня 2024 року Хорольська громада відзначила 38-мі роковини Чорнобильської трагедії – найбільшої радіаційної аварії в історії людства. У цей день ми говоримо не тільки про саму аварію на ЧАЕС, а й про те, що це може статися знову. У цей день ми вшановуємо пам’ять усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї страшної техногенної катастрофи планетарного масштабу, а також шанують ліквідаторів наслідків аварії.
В Україні щороку, 14 грудня, відповідно до Указу Президента України, починаючи з 2006 року, вшановують тих, хто ціною героїчних зусиль, а часто – власного життя і здоров’я, зумів зупинити «ядерного монстра». Ця дата обрана не випадково, адже саме в цей день відбулася здача в експлуатацію об’єкта «Укриття» – захисного саркофагу, який забезпечив зберігання радіоактивних відходів на аварійному четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Так було поставлено умовну крапку в боротьбі з чорнобильським лихом.
Любити життя таким, як воно є, і цінувати кожну його мить дано не кожному. В умовах непростого сьогодення, коли військові й цивільне населення втрачають здоров’я, отримують каліцтва, цінність життя набуває особливого значення. Ми всі переосмислили життєві цінності й почали правильно визначати життєві пріорітети під загрозою постійної небезпеки. Для людей з інвалідністю виникла ще більша потреба в живому спілкуванні, увазі, повноцінному та активному житті в сучасному суспільстві.
Кожен новий день наближення до перемоги переповнюється гіркотою втрат. У небесному строю великого воїнства Захисників України постав ще один Герой з Хорольщини, взірець гідності та мужності – Валентин Вікторович Голуб. У день прощання із полеглим Героєм ридало небо, від суму рвалося надвоє…
Кожен новий день наближення до перемоги переповнюється гіркотою втрат. У небесному строю великого воїнства Захисників України постав ще один Герой з Хорольщини, взірець гідності та мужності – Валентин Вікторович Голуб. Старший сержант, головний сержант – командир 1-го зенітного ракетного відділення 3-го зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї (в/ч А4355)
Хорольська громада знову в жалобі за загиблим земляком із села Новоаврамівки – Олександром Івановичем Васецьким, який повертається із поля бою «на щиті». Гинуть кращі сини України і нашої громади, відлітаючи у вічність журавлиним ключем без вороття. Ціною власного життя вони наближають перемогу і роблять все можливе і навіть неможливе, щоб звільнити Україну і українців від російської неволі.
Першими золотими барвами, щедрими дарами родючої української землі уквітчала осінь наше традиційне професійне свято – День працівника лісу.
Це свято всіх людей, хто з чистими помислами приходить працювати до лісу, людей, відданих своїй професії та рідній природі!
