Дощова похмура осінь прийшла на українську землю – четверта осінь повномасштабної війни… Її тишу, в задумі, з шелестом пожовклого листя і холодним подихом вітру, постійно розривають звуки сирен. Ще більше чується стогін скорботи, у прохолоді ранків – подих втрат, що бентежать серце і нагадують: війна триває. Війна не знає пір року – вона палить і серця, і долі, забираючи найкращих синів України. І з кожним осіннім листком земля приймає нову гірку звістку про тих, хто не повернувся з фронту…
Осінь знову прийшла на українську землю – четверта осінь повномасштабної війни… Її тишу, в задумі, з шелестом пожовклого листям і холодним подихом вітру, постійно розривають звуки сирен. Ще більше чується стогін скорботи, у прохолоді ранків – подих втрат, що бентежать серце і нагадують: війна триває. Війна не знає пір року – вона палить і серця, і долі, забираючи найкращих синів України. І з кожним осіннім листком земля приймає нову гірку звістку про тих, хто не повернувся з фронту…
Реалізація ветеранської політики в Україні сьогодні – це не просто напрям соціальної роботи, а стратегічне завдання державного та місцевого рівня, адже з кожним днем зростає кількість Захисників, які повертаються із фронту до мирного життя. І саме від того, як суспільство зустріне своїх Героїв та допоможе їм адаптуватися до життя в соціумі, залежить не лише їхнє майбутнє, а й сила та єдність держави.
У Хорольській міській територіальній громаді ніколи не згасає вогонь підтримки наших Героїв-захисників – тих, хто щодня виборює ціною надлюдських зусиль мир і свободу для України. Днями виконавчий комітет Хорольської міської ради засвідчив черговий приклад справжньої турботи про Захисників.
Четверта осінь приходить на Хорольщину і омивається не дощами, а сльозами гірких втрат. Довгою й тернистою дорогою повертаються додому «на щиті» найкращі сини України. Вони віддають найдорожче – власне життя у жорстокому протистоянні з підступною рашистською ордою. Хорольська земля знову схиляє голову в скорботі. Її син, вірний Воїн і Захисник – Станіслав Федосійович Новеселецький загинув 9 вересня 2025 року, захищаючи рідну країну від ворога на Харківщині.
Серпень в Україні завжди був місяцем жнив – коли достигле колосся вклоняється стиглим золотом, коли руки хліборобів збирають врожай, що годуватиме людей увесь рік. Це час вдячності землі та гордості за працю. Та нинішні серпневі й вересневі дні продовжують нести інший, кривавий врожай.
12 липня 2025 року стало визначальним днем у житті ветерана російсько-української війни, уродженця м.Хорол – Сергія Калініченка. У Полтаві, під час урочистої церемонії, йому було вручено сертифікат на придбання житла, як символ вдячності держави за віддану службу й самопожертву на захист України. Житловий сертифікат передав особисто т.в.о. начальника Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут. Участь у заході також взяли міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова та заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук.
Вітаю усіх причетних до професійного свята – Дня податківця України! Ваша праця – це основа фінансової стабільності та розвитку нашої громади і держави в цілому. Завдяки вашій професійності, відповідальності й наполегливості наповнюється бюджет, реалізуються важливі соціально-економічні програми та відбудовується Україна.
На жаль, останнім часом посилилася інтенсивність масованих обстрілів населення. Ворожа армія російської федерації системно і цинічно наносить масовані удари по об'єктах життєзабезпечення населення та інших цивільних спорудах за допомогою дронів-камікадзе, які за звуковими якостями нагадують роботу мототехніки.
Із 31 травня 2025 року протягом десяти днів Хорольська міська територіальна громада на Полтавщині приймала дітей із Великобурлуцької територіальної громади Купʼянського району Харківської області – однієї з прикордонних громад-форпостів, що від перших днів повномасштабної війни зазнає агресивного ворожого тиску та руйнувань. Поїздка дітей з прифронтового регіону відбулася в рамках президентського проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади».
