Чергова чорна звістка пекучим болем обізвалася в серцях жителів Хорольської громади. Нещадний та жорстокий час війни забрав ще одне світле життя – передчасно зупинилося серце нашого земляка, мужнього Захисника та вірного сина України – Сергія Миколайовича Бадьора.
Сергій народився 5 червня 1972 року в Харкові у робітничій родині, де виріс старшим серед трьох дітей, відчуваючи відповідальність за молодших брата та сестру.
Здобувши у 1988 році шкільну освіту в Харкові, Сергій вступив до Харківського технікуму енергетичного машинобудування, який успішно закінчив у 1991 році за спеціальністю «технік-механік». Далі була чесно виконана армійська строкова служба (1991–1993 рр.).
Більше двох десятиліть Сергій Миколайович присвятив службі в органах внутрішніх справ Харкова. Він стояв на варті правопорядку, захищав інтереси громадян і здобув беззаперечний авторитет серед колег.
Коли ворог ступив на нашу землю, Сергій Миколайович не зміг стояти осторонь. 23 березня 2023 року Чугуївським РТЦК та СП він був призваний за загальною мобілізацією. Після військового вишколу під Києвом, він разом із побратимами зводив фортифікаційні споруди, зміцнював оборону столиці. А згодом Сергія Миколайовича направили на один із найпекельніших напрямків фронту – Авдіївський.
Там, у вирі надважких боїв, він дістав тяжкі поранення хребта, зазнав контузій, що призвели до ускладнень на серці. Після півтора року виснажливого лікування та реабілітації у медичних закладах Чернігівщини, воїн знову повернувся до виконання обов’язку – цього разу на Сумський напрямок.
Солдат Сергій Миколайович Бадьор обіймав посаду оператора-сапера інженерно-саперного відділення взводу обладнання пунктів управління інженерної роти. 9 серпня 2026 року близько 10:30 ранку, під час виконання бойового завдання з охорони об’єктів у населеному пункті Вільшана Сумської області, серце мужнього захисника зупинилося... Воно не витримало надлюдських навантажень, болю та бачених страхіть війни, через які йому довелося пройти на різних лініях бойового зіткнення. Сергій втратив свідомість і відійшов у вічність, залишившись вірним Присязі до останнього подиху.
Хорольщина в глибокій скорботі схиляє голови перед світлою пам'яттю свого Захисника та розділяє невимовний біль непоправної втрати. Щирі співчуття висловлюємо: рідній сестрі – Тетяні Григорівні Бондаренко, її чоловікові – Євгену Володимировичу Бондаренку, який сьогодні проходить службу в лавах ЗСУ, племінникам – Олександру і Івану, рідному братові – Віталію Григоровичу Канцідайлу та його сім’ї, дружині – Олені Бадьор, синові – Костянтину, тітці – Антоніні Петрівні Кравченко, двоюрідній сестрі – Ользі Василівні Ляшенко та її сім’ї, двоюрідному брату – Миколі Васильовичу Кравченку, усій численній родині, близьким, кумам, друзям, односельцям, бойовим побратимам і кожному, хто назавжди збереже світлий образ Сергія Миколайовича у своєму серці.
Увага! Траурна церемонія прощання з Героєм Сергієм Миколайовичем Бадьором відбудеться у неділю, 16 серпня 2026 року, об 11:30 годині на площі біля пам'ятника Тарасу Шевченку. Чин поховання проходитиме на кладовищі у м. Хорол, вул. Колоскова (Степанівка).
Відповідно до розпорядження міського голови, 16 серпня 2026 року, у день поховання Захисника Сергія Бадьора, на території Хорольської міської територіальної громади оголошується День жалоби. На знак скорботи просимо приспустити Державний Прапор України на адміністративних будівлях, підприємствах, установах та організаціях громади. День жалоби має пройти в атмосфері мовчазної шани й скорботи: у громаді забороняється проведення розважальних заходів, а також звучання музики та рекламних аудіороликів у громадських місцях.
Сергій Бадьор віддав найдорожче – своє життя – за мирне небо над Україною, за майбутнє, за спокій кожного з нас. Його світлий образ, добрі справи, мужність і патріотизм назавжди закарбовані в історії нашої держави та Хорольського краю!
Герої не вмирають! Вони житимуть доти, доки б’ються наші серця та живе вільна Україна!
Вічна пам’ять і низький уклін Захиснику! Слава Україні! Честь!
