Цього дня світ згадує про мільйони жертв нацистської машини знищення людей, які пройшли пекло концтаборів під час Другої світової війни. Ця дата приурочена до повстання в’язнів у німецькому Бухенвальді 11 квітня 1945 року. Хорольська громада теж має свою страшну пам’ять. Одне з найбільших місць масового утримання та знищення – «Хорольська яма» або Дулаг №160.
Хорольська громада в подвійному траурі й жалобі. Пекучий біль і гіркий смуток чорним крилом вкотре торкнувся нашого краю. У четвер, 06 березня 2025 року, великою родиною хорольці попрощалися з двома Героями-захисниками – Романом Миколайовичем Чигрином та Леонідом Миколайовичем Дешевим, які одночасно з різних фронтових напрямків повернулися «на щиті» на малу Батьківщину.
Ворог вривається, вгризається в нашу землю, продовжує нищити все живе і стирати з лиця землі українські міста і села. Найсміливіші, найкращі сини і доньки України ціною власного здоров’я, а то й життя зупиняють страшну ворожу навалу. У четвер, 15 серпня, у Хорольській міській територіальній громаді оголошено День жалоби.
Олександр Євгенович Гусаренко як палаюча зірка на темному непроглядному небі людського болю осяював усе своїм життям до останнього моменту і подиху. До останнього рідні й близькі надіялися, що безвісти зниклий Захисник знайдеться і повернеться живим. На жаль, дива не трапилося і через п’ять місяців невідомості, марних надій і сподівань, впізнане за результатами ДНК-експертизи тіло полеглого Воїна захоронять у рідному селі Клепачі.
22 червня Хорольська міська територіальна громада разом із всією Україною відзначає жалобну дату – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та 83-і роковини початку війни 1941-1945 років. Ця скорботна дата для українців наповнена гострим болем і смутком, бо наш народ засвоїв уроки історії, а в сучасних реаліях ще й заново переживає буремні воєнні часи через збройну агресію вже не нацистської, а рашистської країни.
Сьогодні минає рівно 80 років від дня початку примусової депортації кримських татар із Криму. Цього дня ми згадуємо понад 200 тисяч кримських татар, яких примусово вивезли з піострова в 1944 році. Більшість вивезених потрапили до Узбекистану і в сусідні з ним райони Казахстану й Таджикистану. Вони опинилися у так званих спецпоселеннях, які швидше нагадували трудові табори.
22 червня Хорольська міська територіальна громада разом із всією Україною відзначає жалобну дату – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та 82-і роковини початку війни 1941-1945 року. Ця скорботна дата для українців цьогоріч наповнена гострим болем і смутком, бо український народ засвоїв уроки історії, а в сучасних реаліях ще й заново переживає буремні воєнні часи через збройну агресію вже не нацистської, а рашистської країни.
Трагічні звістки з фронту не дають налюбуватися буйним розквітом весни, насолодитися сонячним чистим небом. Усі яскраві барви затьмарюють горе, сум, відчай і біль гірких втрат. Ці почуття постійно супроводжують українців і вся краса навколишнього світу нині має занадто страшну ціну… У розквіті весни згасають молоді життя у пеклі кровопролитної російсько-української війни.
У бою за Батьківщину поліг молодий солдат, мешканець міста Хорола – Антон Анатолійович Бунчук. Про цю страшну чорну звістку стало відомо Хорольській громаді 24 квітня, коли батькам вручили офіційне сповіщення від військової частини про смерть сина. До останнього ніхто не вірив, коли в соцмережі з’явилося співчуття від бойового побратима.
З прощальним візитом на рідну Хорольщину повертається на щиті полеглий захисник – Антон Анатолійович БУНЧУК (28.06.1988 р.н.). 24 квітня батьки отримали страшну звістку з фронту – офіційне сповіщення про смерть свого сина. Молодий солдат був вірним військовій присязі й добросовісно ніс службу на посаді стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони В/Ч А4609 831-ої бригади тактичної авіації, авіаз'єднання Повітряних Сил Збройних Сил України, що входить до Повітряного командування «Центр» і дислокується у м.Миргород.
