Ворог вривається, вгризається в нашу землю, продовжує нищити все живе і стирати з лиця землі українські міста і села. Найсміливіші, найкращі сини і доньки України ціною власного здоров’я, а то й життя зупиняють страшну ворожу навалу. У четвер, 15 серпня, у Хорольській міській територіальній громаді оголошено День жалоби.
Олександр Євгенович Гусаренко як палаюча зірка на темному непроглядному небі людського болю осяював усе своїм життям до останнього моменту і подиху. До останнього рідні й близькі надіялися, що безвісти зниклий Захисник знайдеться і повернеться живим. На жаль, дива не трапилося і через п’ять місяців невідомості, марних надій і сподівань, впізнане за результатами ДНК-експертизи тіло полеглого Воїна захоронять у рідному селі Клепачі.
22 червня Хорольська міська територіальна громада разом із всією Україною відзначає жалобну дату – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та 83-і роковини початку війни 1941-1945 років. Ця скорботна дата для українців наповнена гострим болем і смутком, бо наш народ засвоїв уроки історії, а в сучасних реаліях ще й заново переживає буремні воєнні часи через збройну агресію вже не нацистської, а рашистської країни.
Сьогодні минає рівно 80 років від дня початку примусової депортації кримських татар із Криму. Цього дня ми згадуємо понад 200 тисяч кримських татар, яких примусово вивезли з піострова в 1944 році. Більшість вивезених потрапили до Узбекистану і в сусідні з ним райони Казахстану й Таджикистану. Вони опинилися у так званих спецпоселеннях, які швидше нагадували трудові табори.
22 червня Хорольська міська територіальна громада разом із всією Україною відзначає жалобну дату – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та 82-і роковини початку війни 1941-1945 року. Ця скорботна дата для українців цьогоріч наповнена гострим болем і смутком, бо український народ засвоїв уроки історії, а в сучасних реаліях ще й заново переживає буремні воєнні часи через збройну агресію вже не нацистської, а рашистської країни.
Трагічні звістки з фронту не дають налюбуватися буйним розквітом весни, насолодитися сонячним чистим небом. Усі яскраві барви затьмарюють горе, сум, відчай і біль гірких втрат. Ці почуття постійно супроводжують українців і вся краса навколишнього світу нині має занадто страшну ціну… У розквіті весни згасають молоді життя у пеклі кровопролитної російсько-української війни.
У бою за Батьківщину поліг молодий солдат, мешканець міста Хорола – Антон Анатолійович Бунчук. Про цю страшну чорну звістку стало відомо Хорольській громаді 24 квітня, коли батькам вручили офіційне сповіщення від військової частини про смерть сина. До останнього ніхто не вірив, коли в соцмережі з’явилося співчуття від бойового побратима.
З прощальним візитом на рідну Хорольщину повертається на щиті полеглий захисник – Антон Анатолійович БУНЧУК (28.06.1988 р.н.). 24 квітня батьки отримали страшну звістку з фронту – офіційне сповіщення про смерть свого сина. Молодий солдат був вірним військовій присязі й добросовісно ніс службу на посаді стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони В/Ч А4609 831-ої бригади тактичної авіації, авіаз'єднання Повітряних Сил Збройних Сил України, що входить до Повітряного командування «Центр» і дислокується у м.Миргород.
В Україні та в усьому світі 9 березня відзначається день народження поета, художника, мислителя, нашого національного генія – Тараса Шевченка (1814-1861). Пам’ять про Кобзаря, його пророчі настанови й духовний заповіт живуть серед нашого сильного й незламного великого народу. Постать Тараса Григоровича досі є для нас сучасною і цікавою, хоча й народився він 209 років тому. Таким же актуальним і правдивим він житиме в серцях і душах майбутніх поколінь.
Зі сходу починає променіти сонце, все прокидається, оживає й наповнюється життям. Та все частіше зі сходу доносяться страшні звістки про обірвані життя. З пекучим болем і гірким смутком сприйняли хорольці страшну новину про загибель трьох земляків-військовослужбовців на східних рубежах України.