У Хорольську громаду знову, мов чорні круки, злітаються скорботні звістки. Вони крають серце болем і розривають душу кожного, хто вірить у відновлення справедливого для України миру та молиться за своїх Захисників. І знову невблаганна війна забирає найдорожче – життя Героя Пономаренка Валентина Анатолійовича, який понад усе любив Україну, її землю, її людей.
У Хорольську громаду знову, мов чорні круки, злітаються скорботні звістки. Вони крають серце болем і розривають душу кожного, хто вірить у відновлення справедливого для України миру та молиться за своїх Захисників. І знову невблаганна війна забирає найдорожче – життя Героя Пономаренка Валентина Анатолійовича, який понад усе любив Україну, її землю, її людей.
Через рік після зникнення безвісти до рідної Хорольщини повертається «на щиті» солдат Пономаренко Валентин Анатолійович. З 11 вересня 2024 року рідні чекали на диво, вірили, що він живий. Та дива, на жаль, закінчуються розбитими надіями, холодними скляними очима, вистражданими і виснаженими серцями, що пройшли крізь невимовний біль невідомості. Після проведення ДНК-експертизи підтверджено страшну трагічну подію – Валентин загинув, виконуючи свій священний обов’язок перед Батьківщиною.
Солдат, стрілець-номер обслуги 2 єгерського відділення 3 єгерського взводу 3 єгерської роти 3 єгерського батальйону 152 окремої єгерської бригади Збройних Сил України, поліг смертю хоробрих у самому пеклі війни – на Покровському напрямку Донецької області, залишаючись вірним військовій присязі до останнього подиху.
Хорольщина схиляє голови у скорботі, вшановуючи пам’ять мужнього Захисника Валентина, який віддав своє життя за вільну і незалежну Україну. Його подвиг – це символ нескореності, сили духу та незламної віри в повернення до мирного життя на рідній землі. Розділяємо біль втрати та щиро співчуваємо рідним загиблого Героя: сестрі – Тетяні Анатоліївні Гриньовій, сину – Владиславу Валентиновичу Пономаренку, дружині – Світлані Юріївні Пономаренко, племіннику, який також став на захист держави – Олександру Григоровичу Гриньову, племінниці – Тетяні Григорівні Гриньовій, близьким, кумам, друзям, однокласникам, колегам та бойовим побратимам.
4 листопада 2025 року оголошується Днем жалоби у Хорольській міській територіальній громаді. На знак скорботи за загиблим Героєм Пономаренком Валентином Анатолійовичем забезпечити приспущення Державного прапора України з траурною стрічкою на будинках і спорудах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій. Обмежено проведення концертно-розважальних заходів на території громади. Заборонено аудіозвучання музики та реклами у закладах торгівлі та громадського харчування.
Увага! Прощання з новітнім Героєм відбудеться у вівторок, 4 листопада, о 10:00 год. на площі біля пам’ятника Т.Г.Шевченку, а чин похорону – на кладовищі по вул. Степанівка, м.Хорол.
Спочивай із миром, Воїне!
Герої не вмирають – вони живуть у серцях вдячних поколінь, у кожному вільному подиху співвітчизників та рідної землі, яку Ти боронив.
