22 червня Хорольська міська територіальна громада разом із всією Україною відзначає жалобну дату – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та 83-і роковини початку війни 1941-1945 років. Ця скорботна дата для українців наповнена гострим болем і смутком, бо наш народ засвоїв уроки історії, а в сучасних реаліях ще й заново переживає буремні воєнні часи через збройну агресію вже не нацистської, а рашистської країни.
Попри таємну угоду про ненапад – пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року, 22 червня о 04:00 год ранку нацистська Німеччина напала на СРСР, у тому числі й на Україну. Гітлерівська Німеччина та її союзники атакували радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років, як основна складова частина Другої світової війни.
Слід зазначити, що Україна з усіх країн світу зазнала найбільших втрат за роки Другої світової війни. Найтяжчими втратами для українського народу були демографічні. За різними оцінками, зокрема згідно з даними Українського інституту національної пам’яті, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення – близько 5 мільйонів, а 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини.
У Другій світовій війні Україні випала героїчна і разом з тим трагічна роль. Єднання суспільства навколо усвідомлення цієї істини й надалі сприятиме ефективному протистоянню зовнішнім викликам та загрозам з боку російської федерації. Для нас ця пам’ятна дата символізує не тріумф переможців над переможеними. Вона є нагадуванням про страшну трагедію, яка сталася через прихід до влади двох тоталітарних режимів – нацизму і комунізму. Нині ж Україні знову випала тяжка доля – боронити рідну землю від нашестя не менш кривавого диктаторського режиму – рашизму. Цей новий феномен, після початку повномасштабного вторгнення ворожої армії в Україну, призвів до страшних демографічних, соціально-економічних та екологічних наслідків, про які неможливо мовчати. Наша держава стала важливим чинником європейської безпеки у протистоянні російській агресії, але на превеликий жаль, євроатлантична і світова спільнота продовжують стримано мовчати і немає належного реагування на недопустимі кричущі злочини кремлівського режиму.
Сьогодні Україна, як і у роки Другої світової війни, є епіцентром протистояння агресору. Сьогодні Україна знову втрачає найкращих синів і доньок. Вшануймо всіх борців із нацизмом та всіх жертв цього найкривавішого конфлікту в історії людства. Вшануймо пам'ять Героїв, які загинули в зоні АТО/ООС і в період повномасштабної російсько-української війни за українську державність та волю великого українського народу.
Перемогли нацистів – переможемо і рашистів!
