У війни немає жодних правил. Вона вражає жорстокістю і кількістю людських втрат. Вже неможливо осягнути масштаби трагічних наслідків для України та для тих родин, які втратили найближчих і найдорожчих від посягань агресора. Можна повернути окуповані рашистами землі, можна відбудувати зруйновані диким племенем орків міста і села. Біда у тому, що неможливо воскресити із мертвих убитих рашистськими загарбниками людей.
Бойові медалі й нагороди – це не лише відзначення подвигу за мужність і звитягу, проявлені під час виконання військового обов’язку для захисту України та її народу. Це реліквія, яка залишиться навіки й передаватиметься із покоління в покоління. Це новітня історія, яку вивчатимуть і шануватимуть майбутні покоління. Це біль і сльози рідних, що все життя несуть тягар непоправної втрати і непомірної жертовності. Це метал, просякнутий кров’ю і потом, обпалений і закалений полум’ям страшної російсько-української війни, яка повномасштабно триває вже майже 1000 днів, а в цілому понад 10 років.
29 серпня – день, коли вся Україна вшановує пам’ять Захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Сумно від того, що білими лебедями в небеса відлітають найкращі – Цвіт Української Нації. Безстрашні, мужні наші Герої, що віддали своє життя за свободу рідної землі. Вони заслуговують, щоб їх пам’ятали.
Все частіше у Хорольську громаду приходять трагічні звістки з усіх напрямків бойових зіткнень з військовими підрозділами російських окупантів. Все більше противник завдає тяжких втрат українцям, безжально обриваючи молоді життя. Все більше свіжих могил зʼявляється на Алеї Слави міського кладовища і в селах нашої громади. Ці втрати спустошують і розривають душу на шмаття. Аби не втратити Україну, ми втрачаємо її кращих синів і доньок.
У весняний день, 14 березня, наче завмерло все живе в природі навкруги. Із глибоким смутком і скорботою Хорольська громада навічно прощалася на площі Великого Кобзаря із новітнім Героєм України – Олександром Васильовичем Твердовським. Щоразу все важче й важче отримувати звістки про втрати наших молодих бійців, які мужньо боронять рідну землю…
Не встигають висихати сльози на площі, де Хорольська громада прощається з кращими синами України. Знову чорна трагічна звістка донеслась у наш край про вихід зі строю в лавах відважних Захисників України нашого земляка-прикордонника – Вячеслава Вячеславовича Баранніка.
Не встигають висихати сльози на площі, де Хорольська громада прощається з кращими синами України. Знову чорна трагічна звістка донеслась у наш край про вихід зі строю в лавах відважних Захисників України нашого земляка-прикордонника, уродженця с.Софине Андріївського старостату 31.03.1999 р.н., Вячеслава Вячеславовича Баранніка.
Указом Президента України від 8 березня 2023 року №141/2023 «Про відзначення державними нагородами України» нашого земляка-військовослужбовця Віталія Олеговича Ганагу посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Нашого Захисника удостоєно такою високою нагородою за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також зразкове виконання військового обов’язку.
Батьки – найважливіші люди в нашому житті!
Величезну роль в житті кожної людини відіграє тато. Адже це людина, яка завжди залишиться для своєї дитини стійкою опорою, непробивною стіною, непохитною скелею, за якими діти відчувають себе у безпеці надійно захищеними. Батько залишається для дітей авторитетом – найсміливішим, сильним, розумним, мужнім і взірцевим. І не важливо скільки нам років, всім нам потрібен тато поруч, його увага, турбота, опіка, підтримка, розумна порада. Я вітаю всіх чоловіків, які мають найповажніший в житті статус тата, з важливим і значним святом – Днем батька!
У пеклі жахливої російсько-української війни впродовж 8 років Хорольська громада втратила вже 30 земляків-військовослужбовців. Серце крається від болю, бо ми втрачаємо найкращих синів України. Російські окупанти занапастили ще одне молоде життя вірного сина України – Сергія Леонідовича Радька, 08.03.1981 р.н., уродженця села Радьки Староаврамівського старостинського округу Хорольської міської територіальної громади.
