У ці травневі дні над нашою Хорольщиною панує особлива тиша, адже нині ми гостріше, ніж будь-коли, відчуваємо зв’язок поколінь. 8 травня, у День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, ми схиляємо голови перед подвигом тих, хто захистив світ у 1939-1945 роках. Для нашої громади ця дата – не просто сторінка в підручнику.

Це відлуння крику тисяч закатованих у «Хорольській ямі», це сльози матерів на спалених хуторах, це тихі молитви за тих, хто не повернувся з далеких фронтів. Ми знаємо ціну миру і ціну свободи – вона вписана в кожне прізвище на наших меморіалах. Ми пам’ятаємо 1939-1945 роки не задля сухої статистики, а щоб відчути живий зв’язок із тими, хто так само, як і ми зараз, понад усе любив свій дім. Сьогодні слова «Ніколи знову» звучать із гірким присмаком, адже нацизм повернувся на нашу землю в російській подобі.

Тоді наші діди та прадіди вистояли під шквальним вогнем. Сьогодні їхні нащадки – наші сини, чоловіки, брати й батьки – тримають фронт проти нової навали. Це одна велика битва за право бути господарем у власній хаті. І як тоді ворог був розбитий, так і сьогодні український дух виявиться міцнішим за сталь. Бо в наших жилах тече кров переможців, а в серцях живе любов до України та до кожної стежини Хорольської громади.

Схиляємо голови у вдячності. Сьогодні наші думки – з тими, кого вже немає з нами, і з тими, хто зараз у холодному окопі береже наш спокій. Вічна пам’ять полеглим у Другій світовій. Низький уклін новітнім Героям! Честь і слава кожній родині, яка чекає і вірить. Збережемо свою землю квітучою, а пам’ять – невмирущою.

Слава Україні! Слава її Героям усіх часів!