Бойові медалі й нагороди – це не лише відзначення подвигу за мужність і звитягу, проявлені під час виконання військового обов’язку для захисту України та її народу. Це реліквія, яка залишиться навіки й передаватиметься із покоління в покоління. Це новітня історія, яку вивчатимуть і шануватимуть майбутні покоління. Це біль і сльози рідних, що все життя несуть тягар непоправної втрати і непомірної жертовності. Це метал, просякнутий кров’ю і потом, обпалений і закалений полум’ям страшної російсько-української війни, яка повномасштабно триває вже майже 1000 днів, а в цілому понад 10 років.
На передовій все залежить від волі, рішучості, бойової злагодженості та витривалості. Втім, немає жодних гарантій і жодних шансів вижить, коли ворог нещадно нищить наших захисників шквальним вогнем. 25 липня 2024 року на одному з найзапекліших напрямків фронту, поблизу н.п. Торецьк Бахмутського р-ну Донецької області, наш земляк із с.Радьки Староаврамівського старостату, старший сержант, командир міномету 32 ОМБр ЗСУ – Сергій Валерійович Зибарєв отримав тяжкі поранення при виконанні бойового завдання із захисту Батьківщини.
Ворог вривається, вгризається в нашу землю, продовжує нищити все живе і стирати з лиця землі українські міста і села. Найсміливіші, найкращі сини і доньки України ціною власного здоров’я, а то й життя зупиняють страшну ворожу навалу. У четвер, 15 серпня, у Хорольській міській територіальній громаді оголошено День жалоби.
Професійне свято Воїнів, які тримають наше українське небо, відзначається щорічно у першу неділю липня. Після початку повномасштабного віроломного вторгнення російського агресора в Україну кожен українець знає слово (абревіатуру) "ППО". За ним стоїть армія потужного війська, причетна до цілодобового захисту неба.
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно нагородили нашого земляка-військовослужбовця із с.Штомпелівка – Віталія Володимировича Великого. Указ про присвоєння відзнаки за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, президент України Володимир Зеленський підписав 18.01.2024.
Через біль непоправних втрат людські душі перетворюються на випалені пустки. І день, і ніч війна не затихає і множить горе на нашій рідній українській землі. Війна назавжди таврує у нашій пам’яті, свідомості й підсвідомості знання про скороминущість існування, швидкоплинність життя і крихкість кришталевого миру.
Війна особливо загострила відчуття короткочасності життя, його крихкості. Короткочасним стало життя молодого Воїна-захисника, який мужньо й героїчно боронив Україну. 2 травня, у велике православне свято Чистого четверга, Хорольську громаду сколихнула трагічна звістка про втрату Захисника-нацгвардійця, нашого земляка, мешканця Штомпелівського старостату – Ковшова Володимира Петровича…
Українська армія – це наша честь, гордість і надійний захисний щит! Українські військові різних родів військ довели всьому світу свою звитягу і небачену силу духу. Важливу роль в обороноздатності нашої держави та підвищенні боєздатності воїнів відіграють спеціалісти військово-соціального управління Збройних Сил України.
Указом Президента України «Про відзначення державними нагородами України» від 24.11.2023 №775/2023 нашого земляка-військовослужбовця із із с.Стайки Староаврамівського старостату, солдата Олександра Вікторовича Кафтанова (17.07.1976 р.н.) відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Кадри зустрічі Президента України Володимира Зеленського із нашим земляком-військовослужбовцем Сергієм Лавровим переповнюють позитивними емоціями. Сергій Сергійович деякий час проживав і навчався в селі Покровська Багачка. Після проходження строкової служби долучився до лав ЗСУ, щоб оборонять державу від російського агресора.
