Дорогою честі повертається з фронтових рубежів у безсмертя Герой, який загартувався в запеклих боях і став не просто Воїном, а легендою. Ще одна болюча втрата чорним крилом торкнулася Хорольської землі – у скорботі схиляємо голови перед світлою пам’яттю Андрія Олександровича Папія, уродженця села Ялосовецьке.
Молодший сержант, старший стрілець-оператор 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону 3 окремої штурмової бригади ЗСУ став до лав Захисників, аби боронити рідну землю від ворога. Він мужньо ніс службу з 14 квітня 2023 року в складі 140-го окремого центру спеціальних операцій – підрозділі спеціального призначення Сил спеціальних операцій ЗСУ. Обравши шлях Воїна елітного формування й підписавши контракт, він свідомо прийняв на себе найвищу відповідальність і найскладніші бойові завдання. Саме Воїни-спецпризначенці стали для Андрія другою родиною – братами по духу й зброї. У колі побратимів ССО він знайшов не лише бойову підтримку, а й справжнє братерство, загартоване спільними випробуваннями, ризиком і відповідальністю за життя один одного.
Андрій воював на найгарячіших напрямках фронту, залишаючись вірним військовій присязі, військовому братерству й своєму народові. Його стійкість, відвага та незламність стали взірцевим прикладом справжнього служіння Україні та чоловічої честі. 24 лютого 2026 року на Харківщині його життя обірвалося в бою за свободу й незалежність України. У той день він до кінця виконав свій обов’язок – як Воїн, як патріот, як син своєї Батьківщини.
Хорольщина зустрічає свого сина «на щиті», з болем і вдячністю. Схиляємо голови перед його подвигом. Молимося за упокій душі й щиро співчуваємо родині, близьким, друзям, односельцям та бойовим побратимам. Хорольська громада з глибоким сумом і щемом у серці висловлює щирі співчуття родині полеглого Захисника. Розділяємо невимовний біль утрати з найдорожчими для нього людьми – тими, для кого Андрій був люблячим сином, турботливим батьком, надійним братом і другом. У скорботі схиляємо голови разом із: донькою – Анастасією Андріївною Папій, сестрою – Анжелою Олександрівною Романенко, зятем – Олегом Андрійовичем Романенком, племінницею – Вікторією Олегівною Романенко, мамою – Нелею Григорівною Папій, дідом – Петром Якимовичем Папієм, дядьками – Акимом Петровичем Папієм та Юрієм Григоровичем Папієм, тіткою – Любов’ю Петрівною Папій, тіткою – Тамарою Григорівною Тунтулою, дядьком – Василем Петровичем Тунтулою, двоюрідними братами – Віктором Васильовичем та Олександром Васильовичем Тунтулами, хрещеною – Вітою Вікторівною Лагутою, родиною Довгополих та всіма небайдужими до непоправного горя.
!!! Увага! Траурна церемонія прощання відбудеться у п'ятницю, 06 березня 2026 року об 11:00 год., на площі скорботи біля пам’ятника Тарасу Шевченку, а чин поховання – на кладовищі в с.Ялосовецьке.
День поховання Героя Андрія Олександровича Папія, 06 березня, оголошується днем жалоби на території Хорольської міської територіальної громади відповідно до розпорядження міського голови.
Воїнський шлях Героя Андрія – це шлях честі. Його смерть – це біль не лише Хорольської громади, а всього українського народу. Його ім’я – назавжди у строю вічності. Андрій назавжди залишиться у пам’яті земляків як мужній Захисник, надійний побратим, людина честі та великого серця. У ньому поєдналися сила Воїна і світло людяності, які не згаснуть у наших серцях.
Світла пам’ять і вічна слава Герою Андрію.
