Опадає листва з дерев, і в зажурі важчає небо. Одне за одним прилітають із фронту сповіщення про смерть, що розривають душу кожного українця. Хорольську громаду знову сколихнула трагічна звістка – у боях за Україну загинув наш земляк, Кривчун Олександр Віталійович, уродженець села Мала Попівка Новоаврамівського старостату.
Опадає листва з дерев, і в зажурі важчає небо. Одне за одним прилітають із фронту сповіщення про смерть, що розривають душу кожного українця. Хорольську громаду знову сколихнула трагічна звістка – у боях за Україну загинув наш земляк, Кривчун Олександр Віталійович, уродженець села Мала Попівка Новоаврамівського старостату.
24 лютого 2022 року – той день, який назавжди розколов наше життя на «до» і «після». Наш звичний уклад життя змінився, а постійні стреси, страх, невизначеність і тривога стали нашими незмінно стабільними, нав’язливими і надокучливими супутниками. Кровожерлива путінська армада віроломно вторглася в Україну і посіяла смерть, страждання і розруху. Нам давали три дні, максимум тиждень, але бліцкриг провалився. Українці об’єдналися і дали гідну відсіч, продовжуючи нерівну боротьбу до сьогодні.
Війна – найжахливіший винахід людства. Вона вбиває, ламає людські долі, розділяє близьких людей, розкидає по світу, змушує їх залишати домівки, змінювати звичний уклад життя. Щоразу, після трагічних звісток з фронту про загибель наших Героїв-захисників, холоне в жилах кров і стискається серце від жалю. Пригнічує і жахає моторошне усвідомлення того, що ми втрачаємо назавжди і безповоротно найкращих із людей…
Берегти памʼять про Героїв, вшановувати їх та бути вдячними за непомірну жертовність ціною в життя – це наш неухильний обовʼязок. Хорольщина оплакує ще одну непоправну втрату – Героя Сергія Васильовича Голованя, який у перші дні осені 2024 року поліг смертю хоробрих за Україну в ході виконання бойового завдання на Сумщині.
Замість життєдайних дощів українська земля омивається гіркими сльозами втрат, потоками крові Захисників і мирних людей, які стали жертвами російського терору. Від болю втрат німіє простір, завмирає все навкруги і сенс буття фарбується у темні барви. Горе стукає в оселі земляків та заставляє стискатися наші серця. Нова страшна звістка прийшла у нашу Хорольську громаду.
20 травня 2023 року став жалобним днем для Хорольської громади. Останньою земною дорогою провели військовослужбовця Збройних Сил України Віктора Васильовича Виплавня. До прощальної церемонії у середмісті Хорола разом із громадою долучилися рідні, друзі, побратими, колеги по роботі в колишньому мирному цивільному житті та представники міцевої влади.
Страшна чорна звістка про смерть військовослужбовця Віктора Васильовича Виплавня спустошила і розбила серця хорольців. У невимовній скорботі й розпачі від непоправної трагедії всі, хто його знав, любив і поважав. 7 березня 2023 року сержант по мобілізації, навідник кулеметного взводу мотопіхотного батальйону 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Віктор Васильович отримав тяжке поранення в районі населеного пункту Вугледар Волноваського району Донецької області.
Нашого земляка-військовослужбовця Євгенія Клименка посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Сьогодні, 04 квітня 2023 року, нагороду батькам Захисника мамі Людмилі Іванівні та батькові Анатолію Володимировичу вручив начальник першого відділу Лубенського РТЦК та СП Дмитро Чернець.
Нашого земляка-військовослужбовця Євгенія Клименка посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Про це стало відомо з Указу Президента України №647/2022 від 13 вересня: https://bit.ly/3UcFGfi. Солдат Євгеній Клименко загинув поблизу села Семигір’я Світлодарської громади Бахмутського району Донецької області. Євгеній Клименко народився в селі Штомпелівка Хорольської громади 25 травня 1999 року.
