Олександр Євгенович Гусаренко як палаюча зірка на темному непроглядному небі людського болю осяював усе своїм життям до останнього моменту і подиху. До останнього рідні й близькі надіялися, що безвісти зниклий Захисник знайдеться і повернеться живим. На жаль, дива не трапилося і через п’ять місяців невідомості, марних надій і сподівань, впізнане за результатами ДНК-експертизи тіло полеглого Воїна захоронили у рідному селі Клепачі.

Олександр Євгенович Гусаренко як палаюча зірка на темному непроглядному небі людського болю осяював усе своїм життям до останнього моменту і подиху. До останнього рідні й близькі надіялися, що безвісти зниклий Захисник знайдеться і повернеться живим. На жаль, дива не трапилося і через п’ять місяців невідомості, марних надій і сподівань, впізнане за результатами ДНК-експертизи тіло полеглого Воїна захоронять у рідному селі Клепачі.

Трагічні звістки з фронту не дають налюбуватися буйним розквітом весни, насолодитися сонячним чистим небом. Усі яскраві барви затьмарюють горе, сум, відчай і біль гірких втрат. Ці почуття постійно супроводжують українців і вся краса навколишнього світу нині має занадто страшну ціну… У розквіті весни згасають молоді життя у пеклі кровопролитної російсько-української війни. 

Наша згуртованість і активність для відсічі ворогу наразі є вирішальною. 358 днів героїчного протистояння ворогу показали всьому світу міць і незламність українського народу, його неймовірні бойовий дух і сталевий гарт. Підтримка кожного з нас військових Збройних сил України, зміцнення оборони має особливу вагу. Ми досягли важливого розуміння, що за своє ми повинні боротися власними силами і допомагати українській армії усім, чим тільки можемо.