28 жовтня Хорольська громада разом зі всією українською спільнотою відзначає особливу історичну дату – День визволення України від фашистських загарбників. На честь цієї пам’ятної події представники місцевої влади – міський голова Сергій Волошин та працівники міської ради провели урочистий захід, поклавши живі квіти до пам’ятників та братських могил воїнів-визволителів часів Другої світової війни.
Хорольська громада з важким болем і невимовною тугою повідомляє про полеглого у листопаді минулого року Героя – Миколу Олександровича Манжоса, який нарешті повертається «на щиті» додому. Ім’я мужнього і відважного Захисника – солдата, оператора відділення безпілотних літаючих апаратів окремого взводу розвідки 1-ої окремої танкової Сіверської (Гончарівської) бригади назавжди залишиться символом незламності духу та жертовності в боротьбі за свободу України.
Сталевий кулак Збройних Сил України – це славний Легіон танкових військ, що гідно дає по зубах ворожій армії російських окупантів. Російсько-українська війна продемонструвала безліч прикладів мужності українських воїнів-танкістів. Серед них багато танкістів, доля яких на війні дуже показова, а часом трагічна – в полон їх не беруть, а в разі ураження ворожим вогнем танк стає братською могилою для екіпажу.
У строю нацгвардійців на одного Воїна, на жаль, стало менше. Хорольську громаду облетіла трагічна чорна звістка про передчасну смерть військовослужбовця. За трагічних обставин під час ДТП у місті Києві, проходячи лікування після отриманих множинних поранень на полі бою, загинув наш земляк з села Березняки – Станіслав Миколайович Кірюшкін.
Олександр Євгенович Гусаренко як палаюча зірка на темному непроглядному небі людського болю осяював усе своїм життям до останнього моменту і подиху. До останнього рідні й близькі надіялися, що безвісти зниклий Захисник знайдеться і повернеться живим. На жаль, дива не трапилося і через п’ять місяців невідомості, марних надій і сподівань, впізнане за результатами ДНК-експертизи тіло полеглого Воїна захоронять у рідному селі Клепачі.
Війна особливо загострила відчуття короткочасності життя, його крихкості. Короткочасним стало життя молодого Воїна-захисника, який мужньо й героїчно боронив Україну. 2 травня, у велике православне свято Чистого четверга, Хорольську громаду сколихнула трагічна звістка про втрату Захисника-нацгвардійця, нашого земляка, мешканця Штомпелівського старостату – Ковшова Володимира Петровича…
У ці травневі дні ми вшановуємо пам’ять мільйонів життів українців, безжально обірваних Другою світовою війною. Ми віддаємо данину пам’яті мирному цивільному населенню, які втратили життя у вихорі воєнного лихоліття. Ми дорого заплатили за перемогу над нацизмом. На руїни та згарища було перетворено тисячі міст і сіл. Ми занадто дорого нині платимо за право на життя під мирним небом України.
Сьогодні весь світ відзначає день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Вона встановлена в пам’ять про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року. У цей день, Україна разом з усім світом, вклоняється людям, які пройшли тяжкий шлях через концентраційні табори, віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в концтаборах, розташованих і на території України.
І знову Хорольська громада в смутку та скорботі… Серце крається від отриманої тяжкої звістки... У жорстоких боях за Україну, мир та свободу, героїчно загинув наш земляк із села Ковтуни – Артем Анатолійович Кравченко (25.06.1989 р.н.).
Невимовний біль охоплює серце кожного небайдужого мешканця Хорольщини. З першого дня повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Артем добровільно пішов боронити рідну землю, рідну домівку, кожного з нас…
Російсько-українська війна лютує з особливою жорстокістю і на початку лютого 2024 року в нашу громаду донеслась чорна звістка про загибель земляка-військовослужбовця ЗСУ із с.Покровська Багачка. При виконанні бойового завдання, під час воєнних дій на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони в с.Богданівка Бахмутського р-ну Донецької обл. загинув смертю хоробрих солдат, стрілець 2 взводу 2 роти 463 батальйону 143 окремої піхотної бригади – Зуй Володимир Владиславович.