Згідно розпорядження міського голови Сергія Волошина, 21 січня 2025 року в залі засідань відбулося друге пленарне засідання 65 позачергової сесії Хорольської міської ради VIII скликання. У роботі сесії взяли участь 15 депутатів із 26 у загальному складі ради за головуванням секретаря міської ради Юлії Бойко. На розгляд сесії внесено 24 питання порядку денного, включаючи різне. Із них ухвалено 18 рішень, а 5 питань не набрало необхідну кількість голосів.
Бойові медалі й нагороди – це не лише відзначення подвигу за мужність і звитягу, проявлені під час виконання військового обов’язку для захисту України та її народу. Це реліквія, яка залишиться навіки й передаватиметься із покоління в покоління. Це новітня історія, яку вивчатимуть і шануватимуть майбутні покоління. Це біль і сльози рідних, що все життя несуть тягар непоправної втрати і непомірної жертовності. Це метал, просякнутий кров’ю і потом, обпалений і закалений полум’ям страшної російсько-української війни, яка повномасштабно триває вже майже 1000 днів, а в цілому понад 10 років.
Після довгих пошуків і невідомості тіло нашого Героя-захисника Володимира Костюка повертається додому «на щиті»… Могили. З іменами, братські й безіменні. Скільки їх залишилося на дорогах війни. Скільки Воїнів так і залишаться безвісти зниклими, з невідомою долею. На превеликий жаль, Хорольська громада втратила ще одного мужнього воїна, який самовіддано боронив рідну країну від російських окупантів.
Війна не жаліє нікого. Вона безжально вбиває, спустошує, трощить, спопеляє, розбиває, зрівнює з землею збудований віками й не одним поколінням цивілізований світ. Найстрашніші втрати у війні з російськими окупантами – це втрати людські. Усе можна повернути, відбудувати, але не воскресити із мертвих людські життя. Ще одне людське життя, на жаль, обірвала російська армія здичавілих варварів-загарбників ХХІ століття.
Часи випробувань для сучасної України – це непрості випробування для кожного з нас. Російський агресор прийшов до нас з війною, розділивши життя на «до» і «після». Щодня війна приносить горе, скорботу та втрати в українські родини. Ще в одну хорольську родину прийшла страшна звістка з фронту про загибель Героя-захисника. 17 травня 2024 року в бою за Батьківщину поблизу н.п. Красногорівка Покровського р-ну Донецької обл. загинув наш земляк, солдат, водій стрілецького батальйону – Горбунов Станіслав Леонідович.
Ворог має ідеологічні спотворені погляди, які суперечать цінностям і переконанням цивілізованих людей. За мирне існування в цивілізованому суспільстві віддають життя наші Захисники, серед яких був земляк з міста Хорола – старший солдат, стрілець-радіотелефоніст Національної гвардії України (в/ч 3052) Руслан Васильович Фенько.
Ворог має ідеологічні спотворені погляди, які суперечать цінностям і переконанням цивілізованих людей. За мирне існування в цивілізованому суспільстві віддають життя наші Захисники, серед яких був земляк з міста Хорола – старший солдат, стрілець-радіотелефоніст Національної гвардії України (в/ч 3052) Руслан Васильович Фенько.
На вогневому рубежі Бахмутської лінії фронту загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Покровська Багачка – Роман Михайлович Зуб. Трагічна звістка про загибель Героя-захисника прилетіла з Донбасу на Хорольщину 2 жовтня 2023 року. Молода дружина з сином отримали сповіщення про смерть, у якому командиром військової частини А0409 викладено обставини непоправної трагедії.
Сьогодні, 23 серпня, ще одним мужнім воїном-хорольцем поповнився стрій Небесного війська… Хорольська громада попрощалася із захисником, вірним сином України, старшим сержантом з матеріального забезпечення 6 мотопіхотної роти 2 мотопіхотного батальйону військової частини А1302 – Сергієм Михайловичем Гавриком.
Трагічна звістка про загибель Героя-захисника знову сколихнула Хорольську громаду. 28 квітня 2022 року, захищаючи Батьківщину від російського агресора на її східних рубежах, загинув наш земляк, уродженець міста Хорола – Максим Костянтинович Чугай, 28.12.1998 р.н.
