Все частіше у натовпі зустрічаються згорьовані від втрат обличчя, все більше чорних хусток і спустошених від сліз очей. Сучасна війна вже давно вийшла за межі окопів і стрілецької зброї. Вона стала високотехнологічною, багатовимірною і неймовірно руйнівною – не лише фізично, а й психологічно, економічно. У новітній війні гинуть не лише тіла – змінюються люди, суспільства, нації. Війна призводить не лише до масових вбивств, а й до морального вигорання.
З великим сумом і глибоким болем повідомляємо про непоправну втрату ще одного Героя України, солдата Валерія Григоровича Рудя. Валерій народився 5 січня 1992 року в селі Покровська Багачка, в багатодітній родині, де виховувалися п'ятеро дітей – двоє синів і троє доньок.
Валерій обрав шлях служби Україні і став справжнім символом мужності та відданості. На військову службу призваний 15.05.2025 року по загальній мобілізації першим відділом Обухівського РЦК та СП Київської області. Молодий Воїн був відданим військовій присязі та підтвердив готовність виконувати важливі завдання для захисту рідної землі на посаді стрільця-снайпера аеромобільної бригади Збройних Сил України.
14 липня 2025 року, у стрілецькому бою з противником на Дніпропетровщині, Валерій отримав відкрите осколкове сліпе поранення поперекової ділянки та проникаюче поранення черевної порожнини. На превеликий жаль, поранення виявилися несумісними з життям. Не дивлячись на небезпеку, він лишився вірним військовій присязі та залишився з честю, як справжній чоловік і мужній Захисник. Тепер Валерію назавжди 33…
Хорольська громада висловлює щирі співчуття родині полеглого Героя: синам – Ростиславу (2010 р.н.), Станіславу (2015 р.н.), сестрам – Світлані Григорівні Савчук, Наталії Григорівні Постоєнко, Вікторії Григорівні Рудь, брату – Роману Григоровичу Рудю, зятям – Сергію Олександровичу Постоєнку, Роману Сергійовичу Савчуку, невістці – Аліні Сергіївні Рудь, племінникам – Станіславу, Ярославу, Анастасії, Євгену, Назару, Анні, близьким, друзям, односельцям, бойовим побратимам та всім, хто берегтиме в серці теплі спогади про Воїна світла та шануватиме його безсмертний подвиг.
Увага! Траурна церемонія прощання з полеглим Героєм відбудеться у середу, 23 липня 2025 року, орієнтовно о 10:00 год. на площі біля пам’ятника Т.Г.Шевченку в м.Хорол, а поховання – на цвинтарі в селі Покровська Багачка.
День поховання, 23 липня 2025 року, оголошується Днем жалоби у Хорольській міській територіальній громаді. На знак скорботи за загиблим Героєм Валерієм Григоровичем забезпечити приспущення Державного прапора України з траурною стрічкою на будинках і спорудах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій. Обмежено проведення концертно-розважальних заходів на території громади. Заборонено аудіозвучання музики та реклами у закладах торгівлі та громадського харчування!
Валерій Григорович Рудь залишиться в наших серцях як символ справжнього героїзму і самовідданості. Його життя і служба є прикладом для наслідування для майбутніх поколінь, які продовжуватимуть його справу захисту нашої Вітчизни. Дітям своїм розкажіть, щоб пам'ятали Героїв України! Дітям дітей розкажіть, щоб пам'ять священну берегли віками!
Не забудемо і не пробачимо російським окупантам крізь віки і всі покоління. Світла пам'ять новітньому Герою України, вічна слава кращим синам і донькам, що полягли смертю хоробрих за Україну!
