Є такі звістки, до яких неможливо бути готовими. Є такі втрати, які не вкладаються ні в слова, ні в свідомість. І є Герої, чий шлях додому виявився надто довгим… Важка, невимовна біль знову огортає нашу громаду... Страшна війна забрала життя ще одного вірного сина України Оленксандра Кльоза. Понад три довгих роки родина жила у цій важкій, гнітючій невідомості.
Важка, невимовна біль знову огортає нашу громаду... Страшна війна забрала життя ще одного вірного сина України Оленксандра Кльоза. Понад три довгих роки родина жила у цій важкій, гнітючій невідомості. Але дива не сталося. Офіційна експертиза ДНК поставила страшну крапку: земляк, Захисник, люблячий син і брат, чоловік і батько повертається до рідного дому назавжди… на щиті. Йому було 46 років.
І знову невимовно важка, непоправна втрата сколихнула Хорольську громаду… Знову в небесну височінь линуть щирі молитви за душу молодого Воїна, життя якого безжально обірвала кривава російсько-українська війна… У запеклому бою за Україну, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та українському народові, загинув відважний Захисник – солдат, оператор безпілотних літальних апаратів 8-го відділення безпілотних авіаційних комплексів (БАК) 5-го взводу БАК роти БАК 5-го штурмового батальйону 5-ої окремої штурмової Київської бригади ЗСУ Андрій Вікторович ТРЕТЯК.
Війна безжально випробовує людські долі, залишаючи по собі не лише зруйновані міста, а й нестерпну тишу чекання. Серед найболючіших її сторінок – історії Воїнів, які довгий час перебували у статусі безвісти зниклих. Для їхніх родин це були місяці й роки між надією та відчаєм, між вірою в диво і страхом почути гірку правду. І лише після проведення ДНК-експертиз настає визначеність – важка, трагічна, невблаганна, але така необхідна.
Війна безжально випробовує людські долі, залишаючи по собі не лише зруйновані міста, а й нестерпну тишу чекання. Серед найболючіших її сторінок – історії Воїнів, які довгий час перебували у статусі безвісти зниклих. Для їхніх родин це були місяці й роки між надією та відчаєм, між вірою в диво і страхом почути гірку правду. І лише після проведення ДНК-експертиз настає визначеність – важка, трагічна, невблаганна, але така необхідна.
Війна принесла забагато лиха у родини Хорольців і мільйонів українців. Вона вривається майже в кожну родину, приходить у кожну громаду, залишаючи порожнечу і нестерпний біль. Сипле білим снігом на скроні матерів, які втратою синів і доньок приречені на довічну чорну скорботу. Осиротілими стають діти й уся українська земля, окроплена людською кровʼю.
Для сприяння розвитку галузі бджільництва та підвищення рівня обізнаності суб’єктів господарювання всіх форм власності Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.02.2021 року № 338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.03.2021 року за № 280/35902 «Про деякі питання у сфері бджільництва», затверджено новий Порядок реєстрації пасіки, а також Порядок видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки, Інструкцію з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин.
На вогневому рубежі Бахмутської лінії фронту загинув наш земляк-військовослужбовець із с.Покровська Багачка – Роман Михайлович Зуб. 2 жовтня трагічна звістка донеслась із Донбасу на Хорольщину і полином гірчить ще одна важка втрата. Хорольська громада зібралася 4 жовтня на площі Шевченка, аби провести у засвіти ще одного полеглого Героя. На щиті повернулися з поля бою на Хорольщину 54 Воїни світла, відважні борці за незалежність Україну. 54 титани Небесного воїнства навічно триматимуть небо над нами. Втім, доля багатьох земляків-військовослужбовців досі залишається невідомою…
Шановні вчителі, ветерані освітянської ниви!
Прийміть найщиріші вітання з Вашим професійним святом – Днем працівників освіти! Усі професії важливі, усі професії потрібні. Але є така особлива з-поміж безлічі корисних і суспільно важливих, яка формує особистість кожної дитини, а значить закладає міцний фундамент в процес державотворення і щасливого, заможного майбутнього – це професія вчителя.
Трагічні звістки з фронту не дають налюбуватися буйним розквітом весни, насолодитися сонячним чистим небом. Усі яскраві барви затьмарюють горе, сум, відчай і біль гірких втрат. Ці почуття постійно супроводжують українців і вся краса навколишнього світу нині має занадто страшну ціну… У розквіті весни згасають молоді життя у пеклі кровопролитної російсько-української війни.
