Війна не зупиняється і її неможливо поставити на паузу. У горнилі жахливої, кровопролитної російсько-української війни щодня обриваються життя військових та цивільних – і це найбільша трагедія людської цивілізації. Зима січе морозами й знову приносить чорні звістки з фронту, що холодом проходять крізь серця небайдужих. Ще одна біда прийшла у Хорольську громаду, яка провела у засвіти земляка з Вишняківського старостату – Керницького Валентина Вікторовича.
Війна не зупиняється і її неможливо поставити на паузу. У горнилі жахливої, кровопролитної російсько-української війни щодня обриваються життя військових та цивільних – і це найбільша трагедія людської цивілізації. Зима січе морозами й знову приносить чорні звістки з фронту, що холодом проходять крізь серця небайдужих.
Все частіше у натовпі зустрічаються згорьовані від втрат обличчя, все більше чорних хусток і спустошених від сліз очей. Сучасна війна вже давно вийшла за межі окопів і стрілецької зброї. Вона стала високотехнологічною, багатовимірною і неймовірно руйнівною – не лише фізично, а й психологічно, економічно, культурно. У новітній війні гинуть не лише тіла – змінюються люди, суспільства, нації. Війна призводить не лише до масових вбивств, а й до морального вигорання.
Все частіше у натовпі зустрічаються згорьовані від втрат обличчя, все більше чорних хусток і спустошених від сліз очей. Сучасна війна вже давно вийшла за межі окопів і стрілецької зброї. Вона стала високотехнологічною, багатовимірною і неймовірно руйнівною – не лише фізично, а й психологічно, економічно. У новітній війні гинуть не лише тіла – змінюються люди, суспільства, нації. Війна призводить не лише до масових вбивств, а й до морального вигорання.
Щоденно серця українців переповнюються нестерпним болем втрат. Поки на міжнародній політичній арені вирішується доля України у лабіринтах змов із країною-терористом, у несправедливій війні ми втрачаємо найкращих. Нашу націю нищать, з нашою країною не рахуються і таке не пробачається. Тим більше не пробачаються загублені життя Захисників, які з честю стали на захист рідної землі. Не пробачаються загублені життя і зламані долі мільйонів мирних українців.
Небесний легіон поповнив ще один Воїн з Хорольщини – Костянтин Миколайович Радченко
Щоденно серця українців переповнюються нестерпним болем втрат. Поки на міжнародній політичній арені вирішується доля України у лабіринтах змов із країною-терористом, у несправедливій війні ми втрачаємо найкращих.
Указом Президента України від 13.05.2024 №323 «Про відзначення державними нагородами України» відзначено мужність та самовідданість захисника – молодшого сержанта Олександра Сергійовича Скрипніченка, який віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави. Полеглий Герой посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня – однією з найвищих нагород за відвагу на полі бою.
Війна – найжахливіший винахід людства. Вона вбиває, ламає людські долі, розділяє близьких людей, розкидає по світу, змушує їх залишати домівки, змінювати звичний уклад життя. Щоразу, після трагічних звісток з фронту про загибель наших Героїв-захисників, холоне в жилах кров і стискається серце від жалю. Пригнічує і жахає моторошне усвідомлення того, що ми втрачаємо назавжди і безповоротно найкращих із людей…
Берегти памʼять про Героїв, вшановувати їх та бути вдячними за непомірну жертовність ціною в життя – це наш неухильний обовʼязок. Хорольщина оплакує ще одну непоправну втрату – Героя Сергія Васильовича Голованя, який у перші дні осені 2024 року поліг смертю хоробрих за Україну в ході виконання бойового завдання на Сумщині.
У строю нацгвардійців на одного Воїна, на жаль, стало менше. 21 серпня 2024 року Хорольську громаду облетіла трагічна чорна звістка про передчасну смерть військовослужбовця. За трагічних обставин під час ДТП у місті Києві, проходячи лікування після отриманих множинних поранень на полі бою, загинув наш земляк з села Березняки – Станіслав Миколайович Кірюшкін.
