Теплий вечір 27 червня 2025 року залишив незабутні яскраві спогади, що залишаться назавжди. Ще один випускний вечір ознаменувався світлом юних сердець, що вирушають у незвідану дорогу дорослого самостійного життя. У Покровськобагачанському старостаті, в багатолюдному глядацькому залі сільського будинку культури, 12 випускників-ліцеїстів отримали свідоцтва про повну загальну середню освіту державного зразка. Кожне з них – не просто документ, а підтвердження старанності в навчанні, сили, витримки й прагнення до знань в умовах непростого сьогодення, постійних стресів, загроз і небезпек.
Зважаючи на роль державної служби, вклад держслужбовців різних галузей державного управління у процес становлення України неможливо переоцінити. Саме на Вас покладено відповідальне завдання вірно і віддано служити народові України, сприяти розвитку держави, як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової. Ваша важлива соціально-гуманітарна місія покликана на вірне служіння державі на принципах законності, фаховості, прозорості та добропорядності.
У суботу 24 травня 2025 року мототрек імені Анатолія Кіріяченка у селі Вишняки Хорольської міської територіальної громади перетворився на справжню арену швидкості, драйву та спритності. Тут відбувся емоційно напружений та видовищний товариський мотобольний матч між командами «Нива» (капітан Віталій Березенко) з Вишняків та «Дружба» (капітан Іван Таран) з Мачух, що на Полтавщині.
У п’ятницю, 23 травня 2025 року, у День, коли Україна вшановує Героїв та морських піхотинців, відбулися урочистості з нагоди відкриття меморіальної дошки Герою Хорольщини – Станіславу Леонідовичу Остапенку. Мітинг-реквієм вшанування пам’яті молодого Воїна, уродженця села Левченки Клепачівського старостату Хорольської громади, відбувся в Опорному закладі «Новооріхівський ліцей імені О.Г.Лелеченка» Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області.
Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна, яка вбиває, нищить і калічить. Вже одинадцять років наша країна втрачає кращих своїх синів і доньок, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій та лютій війні.
Хорольська громада в подвійному траурі й жалобі. Пекучий біль і гіркий смуток чорним крилом вкотре торкнувся нашого краю. У четвер, 06 березня 2025 року, великою родиною хорольці попрощалися з двома Героями-захисниками – Романом Миколайовичем Чигрином та Леонідом Миколайовичем Дешевим, які одночасно з різних фронтових напрямків повернулися «на щиті» на малу Батьківщину.
До повномасштабної війни на площі Великого Кобзаря в середмісті Хорола випускників міських шкіл урочисто проводжали у доросле життя. Тепер ця площа стала місцем скорботи, звідки проводжають Героїв останньою земною дорогою. «На щиті» повернувся додому полеглий Герой, батько шести дітей, який не дожив до випускних своїх дітей. Його і всі великі плани на життя безжально вбила країна-терорист, для якої не шкода нікого, навіть дітей.
Час не лікує біль від втрат, він замикає серце назавжди. Ще одне материнське серце розтерзала трагічна звістка із фронту. 12 грудня 2024 року в логові ворога загинув наш земляк із с.Вишняки – Ярослав Григорович Манженко. Молодший сержант, стрілець-номер обслуги десантно-штурмової бригади загинув унаслідок стрілецького бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі на вірність Україні та її народові.
У війни немає жодних правил. Вона вражає жорстокістю і кількістю людських втрат. Вже неможливо осягнути масштаби трагічних наслідків для України та для тих родин, які втратили найближчих і найдорожчих від посягань агресора. Можна повернути окуповані рашистами землі, можна відбудувати зруйновані диким племенем орків міста і села. Біда у тому, що неможливо воскресити із мертвих убитих рашистськими загарбниками людей.
17 серпня 2021 року о 14-00 год. відбудеться п'ятнадцяте засідання виконавчого комітету Хорольської міської ради за адресою: м.Хорол, вул. 1 Травня, 4
