У 2025 році сесія ради розпочала свою роботу в ході розгляду питань, що були внесені на розгляд 65 позачергової сесії згідно розпорядження міського голови Сергія Волошина. У роботі сесії взяли участь 18 депутатів із 26 у загальному складі ради, депутати Полтавської обласної ради Олег Баканов, Михайло Виноград та Михайло Міщенко, працівники структурних підрозділів міської ради та її виконавчих органів, представники громадськості.
Сучасна російсько-українська війна вражає своїми масштабами і жахливими наслідками. Ми втрачаємо наймужніших і найсміливіших – кращих синів і доньок України, які стали на її захист та кожного з нас. 20 грудня Хорольське земляцтво провело у вічність ще одного нашого земляка-військовослужбовця ЗСУ із Староаврамівського старостату, відважного Воїна – рядового солдата Руслана Анатолійовича Петраша.
Шановні мешканці Хорольської міської територіальної громади! Закликаємо Вас взяти участь у жалобній церемонії прощання із полеглим Героєм Русланом Анатолійовичем Петрашем (02.11.1975 р.н.), який повернувся «на щиті». Прощання та заупокійна літія відбудуться у п’ятницю, 20 грудня об 11:00 год. по вул. Шевченка у селі Бутівці Старооаврамівського старостинського округу біля дому загиблого Захисника – рядового солдата стрільця-номер обслуги окремої аеромобільної бригади у складі Десантно-штурмових військ ЗСУ.
Сучасна російсько-українська війна вражає своїми масштабами і жахливими наслідками. Ми втрачаємо наймужніших і найсміливіших – кращих синів і доньок України, які стали на її захист та кожного з нас. З глибоким сумом сповіщаємо про загибель ще одного нашого земляка-військовослужбовця ЗСУ із Староаврамівського старостату, відважного Воїна – рядового солдата Руслана Анатолійовича Петраша.
Указом Президента України від 19.06.2024 №358 «Про відзначення державними нагородами України» солдата Ковшова Володимира Петровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Нашого земляка-військовослужбовця з с.Штомпелівка, гранатометника 3 відділення 1 взводу оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1 батальйону оперативного призначення Національної гвардії України нагороджено високою державною нагородою за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.
У війни немає жодних правил. Вона вражає жорстокістю і кількістю людських втрат. Вже неможливо осягнути масштаби трагічних наслідків для України та для тих родин, які втратили найближчих і найдорожчих від посягань агресора. Можна повернути окуповані рашистами землі, можна відбудувати зруйновані диким племенем орків міста і села. Біда у тому, що неможливо воскресити із мертвих убитих рашистськими загарбниками людей.
Війні не видно ні кінця, ні краю. На жаль, у її горнилі гинуть кращі з кращих сини і доньки України, на долю яких випала благородна, але смертельно небезпечна місія захищати. У понеділок, 9 грудня, Хорольщина попрощалася із земляком-військовослужбовцем Сергієм Анатолійовичем Єрченком, віддавши йому належну шану за жертовність в ім’я України та життя майбутніх поколінь великого українського народу під мирним небом.
Війні не видно ні кінця, ні краю. На жаль, у її горнилі гинуть кращі з кращих сини і доньки України, на долю яких випала благородна, але смертельно небезпечна місія захищати. З глибоким сумом і болем сповіщаємо Хорольську громаду про гірку втрату нашого земляка-військовослужбовця Сергія Анатолійовича Єрченка.
Бойові медалі й нагороди – це не лише відзначення подвигу за мужність і звитягу, проявлені під час виконання військового обов’язку для захисту України та її народу. Це реліквія, яка залишиться навіки й передаватиметься із покоління в покоління. Це новітня історія, яку вивчатимуть і шануватимуть майбутні покоління. Це біль і сльози рідних, що все життя несуть тягар непоправної втрати і непомірної жертовності. Це метал, просякнутий кров’ю і потом, обпалений і закалений полум’ям страшної російсько-української війни, яка повномасштабно триває вже майже 1000 днів, а в цілому понад 10 років.
Днями Хорольська громада отримала чорну звістку з військової частини про полеглого у листопаді минулого року Героя – Миколу Олександровича Манжоса, який нарешті повертається «на щиті» додому. Ім’я мужнього і відважного Захисника – солдата, оператора відділення безпілотних літаючих апаратів окремого взводу розвідки 1-ої окремої танкової Сіверської (Гончарівської) бригади назавжди залишиться символом незламності духу та жертовності в боротьбі за свободу України.
