Останній день літа залишив по собі невимовний біль та чорні хустки скорботи. У серцях людей важкими ударами відлунювали дзвони жалоби, сповіщаючи про ще одну непоправну втрату для Хорольської громади. Знову Клепачівський старостинський округ огорнула скорботна тиша. Знову рідна земля зустріла свого Захисника, який повернувся додому «на щиті». Через понад чотири довгі роки невідомості, болісного й виснажливого очікування, надії та молитов до рідного краю повернувся Сергій Анатолійович Дудар – Воїн зі сталевим чоловічим характером, який до останнього подиху залишився вірним військовій присязі, українському народові та своїй державі.
Серпнева спека воєнного лихоліття продовжує свої криваві жнива, залишаючи по собі невимовний біль, осиротілі родини та чорні хустки скорботи. У серцях людей важкими ударами відлунюють дзвони жалоби, сповіщаючи про ще одну непоправну втрату для Хорольської громади. Знову Клепачівський старостинський округ огорнула скорботна тиша. Знову рідна земля зустрічає свого Захисника, який повертається додому «на щиті».
Скорботна звістка чорним крилом знову накрила Хорольщину… Січень стискає землю крижаними обіймами, а крізь серця лине тихий, скорботний подих ще однієї непоправної втрати. Україна втратила ще одного свого вірного Сина, а рідна земля – Героя, ім’я якого навіки вписане золотими літерами в історію боротьби великого і незламного українського народу за свободу, гідне життя і мирне небо.
Пам’ять про Героїв живе в наших серцях. Вона зобов’язує нас схиляти голови перед їхнім подвигом, вшановувати кожне віддане життя та щиро дякувати за жертовність, що стала ціною нашої свободи.
22 червня Хорольська міська територіальна громада разом із всією Україною відзначає жалобну дату – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та 83-і роковини початку війни 1941-1945 років. Ця скорботна дата для українців наповнена гострим болем і смутком, бо наш народ засвоїв уроки історії, а в сучасних реаліях ще й заново переживає буремні воєнні часи через збройну агресію вже не нацистської, а рашистської країни.
22 червня Хорольська міська територіальна громада разом із всією Україною відзначає жалобну дату – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні та 82-і роковини початку війни 1941-1945 року. Ця скорботна дата для українців цьогоріч наповнена гострим болем і смутком, бо український народ засвоїв уроки історії, а в сучасних реаліях ще й заново переживає буремні воєнні часи через збройну агресію вже не нацистської, а рашистської країни.
Гірчить Чорнобиль крізь роки і не забувається подвиг ліквідаторів, які вступили в нерівний двобій з невидимим смертоносним атомом. 26 квітня 1986 року сталося ядерне лихо планетарного масштабу. У середмісті Хорола, біля пам’ятного знаку «Учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС», 26 квітня 2023 року відбувся меморіальний захід з нагоди Дня Чорнобильської трагедії і Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
Українці та світова спільнота щорічно, 14 грудня, вшановують мужність і подвиг Героїв-ліквідаторів, які врятували світ від ядерного лиха. Ця скорботна дата стала символом відважної боротьби із нестримною і неконтрольованою ядерною стихією. Цього дня Хорольська громада разом із співвітчизниками всієї України вшановує пам'ять земляків-ліквідаторів і всіх рятівників, чиї імена навічно вписані золотими літерами в літопис трагічних подій 36-річної давнини. Тоді, 26 квітня 1986 року, наші рятівники здійснили благородний подвиг, рятуючи людство від техногенної катастрофи планетарного масштабу.
Щорічно, у четверту суботу листопада, Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору – жахливого геноциду нашого народу в 1932-1933 роках. Цьогоріч загальнонаціональна жалобна дата припала на 28 листопада і 87-мі роковини пам’яті жертв жорстокого комуністичного тоталітарного режиму ми повинні відзначити в незмінних традиціях – хвилинною мовчання, молитвами та запаленими свічками пам’яті на вікнах у своїх домівках або біля меморіалів.
Кожна країна світу, народ, населений пункт мають свою особливу історію. Хорол вирізняється з-поміж інших містечок України своїм власним – унікальним минулим. Воно пронизане низкою історичних фактів і подій, легенд і переказів, які передавалися нам у спадок із покоління у покоління. Від часів свого зародження у 1083 році до періоду становлення і розвитку сучасної української державності Хорол пережив чимало подій, більшість із яких, на жаль, мають трагічне забарвлення з присмаком гіркого людського болю.
