Скорботна звістка чорним крилом знову накрила Хорольщину… Січень стискає землю крижаними обіймами, а крізь серця лине тихий, скорботний подих ще однієї непоправної втрати. Україна втратила ще одного свого вірного Сина, а рідна земля – Героя, ім’я якого навіки вписане золотими літерами в історію боротьби великого і незламного українського народу за свободу, гідне життя і мирне небо.
Ляхівненко Олег Миколайович, уродженець села Єрківці Покровськобагачанського старостинського округу Хорольської міської територіальної громади, сержант, командир відділення 1 зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетного дивізіону 32 окремої механізованої Сталевої бригади Збройних Сил України, загинув 11 січня 2026 року поблизу населеного пункту Гришине Покровського району Донецької області.
Життя мужнього Воїна-титана, який гідно пройшов шлях бойової слави і звитяги, обірвалося внаслідок ворожого скиду FPV-дрона – підступного і смертоносного знаряддя війни, що не знає ні жалю, ні пощади. Та навіть у цю мить Олег залишався на бойовому посту, виконуючи свій військовий і чоловічий обов’язок до кінця, захищаючи українське небо і рідну землю від лютого ворога.
Олег Миколайович був спражнім Воїном, достойним представником новітньої української армії – стійким, відповідальним, загартованим полум’ям війни. Він був командиром відділення, якому довіряли і на якого рівнялися. Людина честі, для якої слова «обов’язок», «присяга», «Україна» були не просто гаслом, а сенсом життя. Герою Олегу навічно 41…
Він пішов у безсмертя, залишивши по собі світлу пам’ять, біль втрати й приклад справжньої відданості Батьківщині. Схиляємо голови перед подвигом Захисника, який ціною власного життя наближав нашу Перемогу.
Хорольська громада сумує разом із родиною, друзями, близькими, кумами, однокласниками, односельцями, побратимами полеглого Воїна. Щирі співчуття: мамі – Ляхівненко Марії Іванівні, дружині – Ляхівненко Аліні Валеріївні, донькам: Діані (2008 р.н.), Ілоні (2018 р.н.), двоюрідному братові – Антоненку Василю Михайловичу, двоюрідним сестрам – Шкарупі Ярині Іванівні та Світлані Іванівні, тітці – Толошній Лідії Миколаївні, тестеві – Дяченку Валерію Володимировичу та тещі – Дяченко Ользі Григорівні. Розділяємо біль непоправної втрати та схиляємо голови в глибокій скорботі. Нехай Господь дасть сил пережити цю непоправну втрату, а душі Героя дарує вічний спокій у Небесному строю Захисників України.
Увага! Траурна церемонія прощання та чин поховання відбудеться у середу, 21 січня 2026 року о 12:00 год. в с.Єрківці Покровськобагачанського округу. День поховання Героя Олега Ляхівненка, 21 січня, оголошується днем жалоби на території Хорольської міської територіальної громади відповідно до розпорядження міського голови. На знак скорботи за загиблим Захисником прохання приспустити Державний Прапор України на адміністративних будівлях, підприємствах та організаціях громади. У цей день забороняється проведення розважальних заходів, а також звучання музики та рекламних аудіороликів у громадських місцях.
Світла пам’ять і вічна слава Герою Олегу Ляхівненку. Він житиме доти, доки б’ється серце України. У наших серцях і пам’яті – навіки живий!
