Гірчить Чорнобиль крізь роки і не забувається подвиг ліквідаторів, які вступили в нерівний двобій з невидимим смертоносним атомом. 26 квітня 1986 року сталося ядерне лихо планетарного масштабу. У середмісті Хорола, біля пам’ятного знаку «Учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС», 26 квітня 2023 року відбувся меморіальний захід з нагоди Дня Чорнобильської трагедії і Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
До церемонії покладання квітів долучилися представники місцевої влади: міський голова Сергій Волошин, керуюча справами (секретар) виконавчого комітету Галина Козлова, секретар міської ради Юлія Бойко, представники ГО «Організація ветеранів чорнобиля у Хорольській міській територіальній громаді Лубенського району Полтавської області» на чолі з керівником Олександром Гуляєвим, ветеранська організація громади, працівники структурних підрозділів Хорольської міської ради та її виконавчих органів, представники Міжрегіонального центру звільнених у запас військовослужбовців та ВСП «Хорольський агропромисловий фаховий коледж ПДАУ», громадські активісти.
Ця скорботна дата стала символом відважної боротьби із нестримною і неконтрольованою ядерною стихією. Цього дня Хорольська громада разом із співвітчизниками всієї України вшановує пам'ять земляків-ліквідаторів і всіх рятівників, чиї імена навічно вписані золотими літерами в літопис трагічних подій 37-річної давнини. На знак пошани безцінного благородного подвигу ліквідаторів з Хорольщини, на мармуровій стелі в центрі Хорола викарбувані їх імена. Це імена 1033-х борців з некерованою радіаційною стихією, яким людство завдячує за подарований шанс на життя.
Ми пишаємося і не забуваємо про безцінний подвиг наших земляків і співвітчизників – пожежників, військовослужбовців, фахівців, медичних працівників та всіх причетних до ліквідації аварії на ЧАЕС. На жаль, серед живих їх залишається все менше, бо в зоні радіаційного випромінення підірвано здоров’я і на вівтар жертовності покладено найдорожче – життя. Лише минулого року 24 ліквідатори назавжди покинули нас і відійшли у вічність.
Ми не забуваємо подвиг ліквідаторів і молимося за Героїв сучасності, які продовжують виборювати право на життя, але з не менш небезпечним і жорстоким ворогом. Тепер наші Герої-захисники приборкують збройну агресію ворожої російської армії та її союзників. Ми знову стаємо свідками мужності українців, які немислимою ціною боряться за відновлення миру й безпечне життя кожного з нас. Російські терористи вдаються до цинічних маніпуляцій шляхом захоплення стратегічно небезпечних об’єктів – атомних електростанцій України. Військові ЗСУ докладають надлюдських зусиль, щоб захистити нас і відвернути загрозу ядерної війни. Українці, як ніхто інший, усвідомлюють вагу погроз країни-терориста і тому готові знову до боротьби за право жити на рідній землі і на цій планеті в спокої та мирі. Але це вже боротьба не з ядерним смерчем, а затяжна кривава збройна сутичка з країною-терористом, яка шантажує найнебезпечнішою зброєю масового знищення всього живого.
Сьогодні ми віддаємо шану тим, хто став щитом на шляху ядерної загрози. Співчуваємо тим, хто був вимушений евакуюватися і залишив назавжди рідні домівки. Нехай пам'ять про ті страшні події навчить нас цінувати тишу, спокій, безпеку і мир. Нехай людство ніколи не пізнає наслідків ядерних вибухів, а цинічні й зухвалі погрози російських терористів щодо застосування ядерної зброї ніколи не справдяться.
Дякуємо нашим рятівникам-ліквідаторам за порятунок людства і всього живого на планеті! Міцного здоров’я Вам і Вашим родинам, родинного затишку, благополуччя, миру і добра в усіх його проявах. Вічна слава і незгасна світла пам'ять тим, кого уже немає поруч з нами!
Автор: Ірина ГРИГОРАШ