Є люди, чия присутність стає невід'ємною частиною життя громади. Вони не шукають гучних слів чи визнання, а просто щодня творять добро, підтримують інших, працюють чесно і самовіддано. Коли такі люди відходять у вічність, здається, що світ стає тихішим, а людських сердець торкається невимовний біль. Хорольська міська територіальна громада з глибоким сумом сприйняла звістку про непоправну втрату. Після тривалої тяжкої хвороби на 61-му році життя відійшов у засвіти Василь Іванович Лантух – людина великої душі, мудрий керівник, успішний підприємець, благодійник і справжній професіонал своєї справи, який залишив по собі не лише вагомі здобутки, а й світлу пам'ять у серцях багатьох людей.

Шановні архітектори, проектувальники, дорогі ветерани та всі, хто присвятив себе створенню гармонійного простору для життя! Щиро вітаємо вас із професійним святом – Днем архітектури України! Архітектура – це мистецтво, що поєднує в собі естетику, техніку та філософію. Саме ви створюєте простори, що надихають, захоплюють і служать людям.

У суботу, 27 червня 2026 року, у День свого народження, раптово пішов із життя мешканець міста Хорола – Віктор Михайлович Волошин. Життя обірвалося через раптову зупинку серця. Доля відміряла йому лише 55 років – пів століття, що промайнули, як одна мить…

Війна не зупиняється і її неможливо поставити на паузу. У горнилі жахливої, кровопролитної російсько-української війни щодня обриваються життя військових та цивільних – і це найбільша трагедія людської цивілізації. Зима січе морозами й знову приносить чорні звістки з фронту, що холодом проходять крізь серця небайдужих. Ще одна біда прийшла у  Хорольську громаду, яка провела у засвіти земляка з Вишняківського старостату – Керницького Валентина Вікторовича.

Страшна війна продовжує вести свій кривавий лік. Вона ламає людські долі та приносить з собою лише горе. Щодня ми платимо дуже високу ціну за нашу свободу і незалежність. 

Час не лікує біль утрат – він лише вчить жити з раною, що назавжди оселилася в серці. Ще одну родину сколихнула трагічна звістка, ще одна сім’я залишилася з невимовним болем.

У п’ятницю, 31 жовтня 2025 року, напередодні Дня працівника соціальної сфери, у залі засідань Хорольської міської ради відбулися урочисті заходи з нагоди професійного свята тих, хто присвятив своє життя служінню людям.

Дощова похмура осінь прийшла на українську землю – четверта осінь повномасштабної війни… Її тишу, в задумі, з шелестом пожовклого листя і холодним подихом вітру, постійно розривають звуки сирен. Ще більше чується стогін скорботи, у прохолоді ранків – подих втрат, що бентежать серце і нагадують: війна триває. Війна не знає пір року – вона палить і серця, і долі, забираючи найкращих синів України. І з кожним осіннім листком земля приймає нову гірку звістку про тих, хто не повернувся з фронту…

Щиро вітаємо вас із професійним святом – Міжнародним днем поштової служби (Всесвітнім днем пошти)! Ваша щоденна праця – це невидимий, але надзвичайно важливий міст між людьми, містами й серцями. Ви доставляєте не лише посилки й листи – ви несете добрі новини, людське тепло, підтримку і надію, навіть у найскладніші часи.

Четверта осінь повномасштабної війни рясніє не дощами, а сльозами гірких втрат. Болем краються серця, адже у вир небуття білими журавлями відлітають кращі сини і доньки України – наші славні Герої-захисники. Хорольська громада попрощалася ще з одним Героєм-оборонцем – Єреськом Олександром Олеговичем, який віддав найдорожче – своє життя за свободу і незалежність рідної держави, за мирне небо над Україною та за кожного з нас.