Хорольська міська територіальна громада з глибоким сумом сповіщає про непоправну втрату. Відійшов у вічність ветеран освіти, мудрий наставник, науковець, громадський діяч, інтелігент, людина високої культури, честі й беззаперечного авторитету – Леонід Петрович Діхтярь. Його земний шлях завершився, але назавжди залишиться у пам'яті тих, кому пощастило працювати поруч, навчатися у нього, переймати його життєву мудрість, досвід і безмежну відданість своїй справі. У літописі Хорольщини та на сторінках свого життєпису Леонід Петрович залишив яскравий слід добрих справ, чесного служіння людям, освіті та рідному краю.
Леонід Петрович Діхтярь народився 13 червня 1953 року в місті Хоролі в сім'ї службовців. Від самого початку свого професійного шляху він обрав благородну місію – виховувати молоде покоління, формувати майбутніх фахівців, примножувати інтелектуальний потенціал України.
Його багаторічна самовіддана праця була гідно відзначена високими державними та відомчими нагородами. Леонід Петрович був Відмінником освіти України, Відмінником аграрної освіти, нагороджений почесною відомчою відзнакою «Знак Пошани».
Загальний трудовий стаж Леоніда Петровича становив понад 49 років, із яких майже 48 років він присвятив Хорольському агропромисловому коледжу. Майже чверть століття, 24 роки, обіймав посаду заступника директора з навчальної роботи. За цей час він зарекомендував себе як мудрий, далекоглядний керівник, принциповий організатор освітнього процесу, справжній професіонал, який не боявся впроваджувати сучасні підходи до навчання. Саме за його ініціативи у навчальному закладі була запроваджена ефективна модульно-рейтингова система оцінювання знань студентів, що стало важливим кроком у розвитку освітнього процесу.
Його діяльність не обмежувалася лише освітянською нивою. Леонід Петрович мав активну громадянську позицію, багато років представляв інтереси жителів громади як депутат Хорольської міської ради різних скликань. Він завжди відстоював принципи справедливості, відповідальності та служіння людям, зробивши вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, становлення культурної й наукової спадщини Хорольщини та розбудову незалежної Української держави.
Колеги, друзі, студенти та всі, хто знав Леоніда Петровича, пам'ятатимуть його як надзвичайно порядну, інтелігентну й щиру людину, вимогливого, насамперед до себе, керівника, мудрого наставника, справжнього патріота з великим, небайдужим серцем, який завжди знаходив слова підтримки, поради й розуміння.
Навіть після виходу на заслужений відпочинок, з 2024 року, він не припинив служіння науці та освіті. Продовжував невтомно працювати над науковими дослідженнями, займався самоосвітою, багато читав, цікавився літературою, історією, політикою, глибоко переймався викликами сучасності. Він залишив після себе вагомий доробок авторських праць, наукових публікацій і статей, був учасником численних наукових конференцій. Активно долучався до ветеранського руху, був почесним представником Відокремленого підрозділу Організації ветеранів у Хорольській міській територіальній громаді, залишаючись небайдужим до життя суспільства до останніх днів.
Світлий образ Леоніда Петровича Діхтяря назавжди залишиться у серцях усіх, хто мав честь знати цю непересічну Людину. Його життєвий шлях є взірцем чесного служіння людям, безмежної любові до освіти, високого професіоналізму, людської гідності та вірності своїм переконанням.
Хорольська міська територіальна громада глибоко сумує з приводу тяжкої втрати та схиляє голови у скорботі перед світлою пам'яттю Леоніда Петровича. Висловлюємо щирі співчуття дружині – Людмилі Іванівні Діхтярь, синам – Андрію Леонідовичу та Владиславу Леонідовичу Діхтярям, онукові, рідним, близьким, колегам, друзям, учням і всім, для кого його передчасний відхід через тяжку хворобу став глибоким смутком.
Вічна і світла пам'ять Леоніду Петровичу Діхтяру. Нехай Господь упокоїть його душу в Царстві Небесному, а вдячна пам'ять про його добрі справи житиме у серцях наступних поколінь.
