12 липня 2025 року стало визначальним днем у житті ветерана російсько-української війни, уродженця м.Хорол – Сергія Калініченка. У Полтаві, під час урочистої церемонії, йому було вручено сертифікат на придбання житла, як символ вдячності держави за віддану службу й самопожертву на захист України. Житловий сертифікат передав особисто т.в.о. начальника Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут. Участь у заході також взяли міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова та заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук.
Все стало марне в той найстрашніший день для всіх українців, коли війна вже не просто звучала десь за обрієм, а увірвалась у життя майже кожного українця. Найстрашнішими наслідками війни і відгуками її глибинної трагедії стали людські втрати. Хорольська громада втратила ще одного Героя, Захисника України, вірного сина рідної землі – Володимира Івановича Духна.
Замість життєдайних дощів українська земля омивається гіркими сльозами втрат, потоками крові Захисників і мирних людей, які стали жертвами російського терору. Від болю втрат німіє простір, завмирає все навкруги і сенс буття фарбується у темні барви. Горе стукає в оселі земляків та заставляє стискатися наші серця. Нова страшна звістка прийшла у нашу Хорольську громаду.
3 червня, у місті Хоролі відбувся великий концерт, присвячений Міжнародному дню захисту дітей. Місцем проведення святкового заходу для наших дітлахів стала головна сцена Хорольського базового будинку культури. У переповненому глядацькому залі зібралися діти, їх родини, педагоги та гості, щоб насолодитися виступами хорольських зірочок – вихованців Хорольської мистецької (музичної) школи.
Руйнівна жорстокість війни перетинає всі межі й безперестанно сіє смерть, людські страждання і розруху. Масштаби втрат для громади і всієї України вражають, ступінь болю гірких втрат сягає невидимої й немислимої глибини. У війні з російськими окупантами з 2014 року Хорольщина втратила вже 69 земляків. У Покровськобагачанський старостат на вічний спочинок повернувся «на щиті» з полю бою 11-й боєць – мешканець с.Тарасівка.
Захворюваність на гострі респіраторні інфекції в Хорольській громаді за 48 тиждень 2023 року. За тиждень (з 27.11 по 03.12.2023 року) в Хорольській громаді на гострі респіраторні інфекції (включно з COVID-19) захворіло 256 осіб, (на COVID-19 – 22), показник захворюваності – 795,3 на 100 тисяч населення, на 17% менше попереднього тижня та вище базового рівня на 52%. Дітей захворіло 172, що складає 67% від усіх захворілих, з них 76% становлять школярі. Госпіталізовано 16 хворих, що складає 6% від кількості захворілих, в тому числі госпіталізованих із COVID-19 – 3.
Хорольська громада не встигає оплакувати своїх воїнів-захисників. Все частіше надходять з лінії фронту страшні сповіщення про смерть військових. Все більше стає вдів, дітей, матерів і батьків, які втрачають найдорожчих і найрідніших. Щотижня повертаються на щиті на вічний спочинок бійці, які ціною власного життя боронять Батьківщину в кривавій російсько-українській війні.
У жахливих кривавих сутичках із ворожою російською ордою загинув уродженець міста Хорола Сергій Вікторович Заєць. Наш земляк-військовослужбовець народився 17 липня 1978 року в місті Хоролі. Начався у Хорольській гімназії, працював різноробочим на місцевих підприємствах. У 2004 році переїхав на постійне місце проживання у село Лука Лохвицької громади.
Вільні, амбітні, розумні, сміливі – все це і не тільки про нашу українську молодь!
26 червня в Україні відзначається День молодіжних і дитячих громадських організацій. У останню неділю червня раніше відзначався й День молоді. Однак, під впливом останніх подій у нашій державі, Президент України установив відповідним Указом №333/2021 відзначення в Україні Дня молоді 12 серпня разом із Міжнародним днем молоді.
Щорічно, у третю неділю червня, українська спільнота вшановує й звеличує працю представників найгуманнішої з усіх професій на землі. У 2022 році професійне свято Лицарів у білих халата – День медичного працівника, припадає на 19 червня. Це свято відзначається на загальнодержавному рівні вже 28 рік поспіль на виконання Указу Президента України. І хоч в реаліях сьогодення атмосфера урочистостей не дуже радісна, але вклад медиків у боротьбу за життя і здоров’я людей має неабияку вагу й заслуговує на увагу та шану в такий особливий день.
