12 липня 2025 року стало визначальним днем у житті ветерана російсько-української війни, уродженця м.Хорол – Сергія Калініченка. У Полтаві, під час урочистої церемонії, йому було вручено сертифікат на придбання житла, як символ вдячності держави за віддану службу й самопожертву на захист України. Житловий сертифікат передав особисто т.в.о. начальника Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут. Участь у заході також взяли міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова та заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук.
Це не просто сертифікат – це нова сторінка в житті родини Калініченків. Щасливу мить отримання документу для майбутнього житла Сергій розділив зі своєю дружиною Тетяною, яка всі ці роки залишалася його надійним тилом разом з доньками Анною (06.01.2008 р.н.) та Лілією (28.09.2010 р.н.).
Це більше, ніж допомога – це жест віри в майбутнє і доказ того, що Україна пам’ятає й цінує своїх Захисників. Забезпечення житлом ветеранів російсько-української війни є однією з головних складових державної ветеранської політики з підтримки військових та їх родин та реалізується у рамках програми «Політика Героїв», ініційованої Президентом України Володимиром Зеленським спільно з Кабміном та Мінветеранів. Придбання житла ветеранам забезпечується за рахунок субвенції з державного бюджету та за підтримки Європейського Союзу, який долучився до фінансової підтримки в межах масштабної програми допомоги України. Цьогоріч загальна сума субвенції для Полтавської області склала 112,8 млн грн – її буде спрямовано на грошову компенсацію за житло для 44-х ветеранів.
Калініченко Сергій Вікторович народився 11.06.1982 в місті Хоролі. Навчався у Хорольській загальноосвітній школі №2 (нині ОЗ «Хорольська гімназія Хорольської міської ради») та в Хорольському міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців. Здобув професійно-кваліфікаційний рівень за спеціалістю «Тракторист-машиніст широкого профілю, водій категорії С». Після закінчення профтехнічного навчального закладу розпочав трудову діяльність на посаді учня слюсаря механоскладальних робіт у ВАТ «Хорольський механічний завод» (нині – ПрАТ «ХМЗ»). Продовжив навчання в міжрегіональному центрі за спеціальністю «Кухар IV розряду». Деякий час працював в охоронній фірмі «Альфа-С» в м.Полтава, а згодом у торгівельній сфері – в ТОВ «ТД Полагросервіс». Також працював у Хорольському відділенні ЦВПЗ №7 АТ «Укрпошта» на посаді листоноші по супроводу, водієм-інкасатором в Хорольському відділенні АТ «Ощадбанк», у КНП «Хорольський центр ПМСД» на посаді водія, а згодом – на посаді водія Хорольської підстанції комунальної установи «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради.
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну за покликом серця добровільно став на захист громади, а потім всієї країни. З 24 лютого долучився до територіальної оборони, охороняючи місто на блок-постах. З 12 березня 2022 року добровільно прибув до першого відділення Лубенського РТЦК та СП й за розподілом був відправлений на навчання в м.Оршанець Черкаської області. Тут пройшов бойовий вишкіл, здобув базові знання з медико-тактичної підготовки, відпрацював навики ведення бою. З 11 квітня 2022 року потрапив на лінію бойового зіткнення, де самовіддано і добросовісно проходив військову службу у званні молодшого сержанта на посаді водія у складі 24 Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта В'ячеслава Семенова. Активно брав участь у найзапекліших боях на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони Донбасу, зокрема міста Бахмут, поблизу н.п. Часів Яр, Іванівське, Дружківка, Костянтинівка та Авдіївка Донецької області.
У 2023 році отримав військове звання сержанта та переведений на службу в 4 прикордонну комендатуру швидкого реагування в складі 15 мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон». Проходив військову службу на посаді водія штабу, перевозячи особовий склад. На жаль, під час огляду бойових позицій поблизу н.п. Петропавлівка Куп’янського району Захисник отримав мінно-вибухову травму після артилерійської атаки противника мінами 120 калібру. Отримав множинні сліпі вогнепальні осколкові проникаючі поранення обличчя, грудної клітки, легень та спини. Основну операцію, яка врятувала життя бійцю, була проведена в стабілізаційному пункті в м.Куп’янськ Харківської області. Пройшов складний і тривалий (до пів року) шлях реабілітації в Інституті загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т.Зайцева НАМН України в м.Харків.
За результатами медичного обстеження ВЛК в Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України визначений непридатним до військової служби та знятий з військового обліку. 12 квітня2024 року отримав посвідчення ветерана військової служби ДПСУ, а 30 вересня 2024 року отримав статус ветерана війни – особи з інвалідністю внаслідок війни.
За добросовісне виконання військового обов’язку, вірність військовій присязі, українському народові та Україні, мужність та хоробрість неодноразово відзначався відомчими нагородами, відзнаками та подяками, а саме: медаллю «Ветеран війни», нагрудним знаком «Особа з інвалідністю», медаллю Всеукраїнського об’єднання «Країна» – «Незламним Героям російсько-української війни» та медаллю Президента України «За військову службу Україні».
Виконавчим комітетом Хорольської міської ради було заявлено одного кандидата на отримання житлового сертифікату – Сергія Вікторовича Калініченка, як особу з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи. Довідково нагадуємо, що ветерани війни можуть звертатися по питаннях квартирного обліку та постановлення на позачергову чергу в міську раду за адресою: м.Хорол, вул.Соборності, 4, кабінет №38.
Історія Сергія Калініченка – ще одне свідчення того, що кожен подвиг не залишиться без уваги, а шлях від фронту до власного дому можливий завдяки єдності суспільства й державній підтримці.
Автор: Ірина ГРИГОРАШ
