Знову чорним крилом скорботи огорнулася Хорольська громада. Знову війна принесла невимовний біль і непоправну втрату. Сонячні літні дні відступили перед важкими сминцевими хмарами, ніби сама небесна височінь оплакує Героїв, які відлітають у засвіти. Захищаючи Україну та право нашого народу жити на своїй землі, відійшов у вічність мужній Воїн, бойовий медик 2 мінометної батареї мотопіхотного батальйону 153 окремої механізованої бригади Збройних Сил України, молодший сержант Лисюк Антон Юрійович – людина великого серця, незламної волі та відданості Батьківщині.
Повномасштабна війна щодня розтинає українську землю глибокими кривавими ранами, вириваючи з життя найкращих синів і дочок нашого народу. У чорному полум’ї війни згасають людські долі, а в серцях рідних назавжди оселяються невимовний біль, тривога й виснажливе чекання. Для багатьох родин час завмер у страшній невідомості – між крихкою надією на диво і пекучим страхом почути звістку, від якої холоне душа. Довгі місяці пошуків, молитв і безсонних ночей стали важким хрестом для тих, чиї рідні зникли безвісти, захищаючи Україну від жорстокого рашистського ворога.
Свято Трійці приходить до нас у часи, коли природа буяє зеленню, нагадуючи про непереможність життя, його постійне оновлення та розквіт. Трійця – це символ триєдності, духовної чистоти та глибокої віри, яка завжди допомагала українському народові проходити крізь найважчі випробування. Сьогодні наші молитви єдині. Ми дякуємо Всевишньому за кожен новий день і просимо захисту для нашої рідної землі.
У четвер, 21 травня, відзначається одне з найбільших та найвеличніших християнських свят – Вознесіння Господнє. Цей день символізує духовне очищення, тріумф віри, світла та безмежної надії, яка єднає нас у ці найважчі часи. У цей благословенний день ми підносимо свої молитви до неба, просячи про найважливіше для кожного з нас: перемогу та справедливий мир для нашої рідної України, захист і благословення для наших мужніх Воїнів, які тримають небо над нами, здоров’я, злагоди та спокою у кожну домівку Хорольщини.
15 травня увесь цивілізований світ відзначає Міжнародний день сім’ї. Сьогодні, у часи великих випробувань, як ніколи гостро відчуваємо, що саме сім'я – це наш надійний тил, наше джерело сили та натхнення. Сім’я – це ті, хто поруч, це теплий чай на кухні, обійми після важкого дня, перші кроки дитини та мудрі поради батьків. Це і ті, хто зараз у холодному окопі, і ті, чиє фото ми тримаємо біля серця, і ті, кого ми обов'язково маємо обійняти після Перемоги.
Ридає матінка-земля вже не слізьми, а кривавими потоками рік… Чорнокрила війна безжально вириває з життя найкращих синів України, цвіт нації, тих, кому ще б жити, мріяти, кохати й творити гідне майбутнє рідної держави. Нестерпний біль і невимовна скорбота знову огорнули Хорольську громаду, а Україна втратила ще одного свого вірного Захисника, уродженця села Попівка Новоаврамівського старостату, юного Героя – Богдана Володимировича Шукліна.
У ці травневі дні над нашою Хорольщиною панує особлива тиша, адже нині ми гостріше, ніж будь-коли, відчуваємо зв’язок поколінь. 8 травня, у День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, ми схиляємо голови перед подвигом тих, хто захистив світ у 1939-1945 роках. Для нашої громади ця дата – не просто сторінка в підручнику.
Хорольська громада з глибоким сумом і невимовним болем знову стала на коліна у скорботі, проводжаючи в останню земну дорогу Захисника України – Євгенія Вікторовича Яненка. Військовослужбовець Збройних Сил України повернувся додому «на щиті», виконавши свій священний обов’язок перед Батьківщиною до кінця.
У день, коли слово «пам’ять» звучить особливо проникливо, Хорол схилив голови в глибокій скорботі й безмежній вдячності. 17 квітня 2026 року Алею Героїв доповнено конструкціями з портретами 30 полеглих Захисників – відданих синів України, які поклали своє життя за її свободу і гідне майбутнє. Ця урочиста й водночас щемлива подія об’єднала Хорольську громаду у спільній скорботі та глибокій пошані.
Наближається одне з найвеличніших християнських свят – Великдень. Це світлий час духовного піднесення, молитви й єднання. За усталеною традицією ці дні супроводжуються масовим відвідуванням храмів, запаленням свічок та використанням відкритого вогню. Водночас саме в цей період зростає ймовірність виникнення пожеж, що потребує особливої уваги до дотримання правил пожежної безпеки.
