Руйнівна жорстокість війни перетинає всі межі й безперестанно сіє смерть, людські страждання і розруху. Масштаби втрат для громади і всієї України вражають, ступінь болю гірких втрат сягає невидимої й немислимої глибини. У війні з російськими окупантами з 2014 року Хорольщина втратила вже 69 земляків. У Покровськобагачанський старостат на вічний спочинок повернувся «на щиті» з полю бою 11-й боєць – мешканець с.Тарасівка.

Руйнівна жорстокість війни перетинає всі межі й безперестанно сіє смерть, людські страждання і розруху. Масштаби втрат для громади і всієї України вражають, а ступінь болю гірких втрат сягає невидимої й немислимої глибини. У війні з російськими окупантами з 2014 року Хорольщина втратила вже 69 земляків. У Покровськобагачанський старостат на вічний спочинок повертається «на щиті» з полю бою 11-й боєць – мешканець с.Тарасівка.

У бою за Батьківщину поліг молодий солдат, мешканець міста Хорола – Антон Анатолійович Бунчук. Про цю страшну чорну звістку стало відомо Хорольській громаді 24 квітня, коли батькам вручили офіційне сповіщення від військової частини про смерть сина. До останнього ніхто не вірив, коли в соцмережі з’явилося співчуття від бойового побратима. 

Зі скорботою та молитвою на вустах українська та світова спільнота щорічно 11 квітня відзначає трагічну дату в історії людства – Міжнародний день пам’яті в’язнів концтаборів. Рівно 74 років тому цього дня американські військові звільнили один з найбільших нацистських концтаборів – Бухенвальд. Напередодні кровожерлива гітлерівська влада на чолі з рейхканцлером Німеччини Адольфом Гітлером видала цинічний наказ про знищення усіх без виключень поневолених людей, які опинилися за колючим дротом фабрики смерті. Повстання було єдиним шансом на порятунок. Обезкровлені, обезсилені, але нескорені й незламні, приречені на загибель виборювали право на життя.