У бою за Батьківщину поліг молодий солдат, мешканець міста Хорола – Антон Анатолійович Бунчук. Про цю страшну чорну звістку стало відомо Хорольській громаді 24 квітня, коли батькам вручили офіційне сповіщення від військової частини про смерть сина. До останнього ніхто не вірив, коли в соцмережі з’явилося співчуття від бойового побратима. 

До останнього всі сподівалися, що це якесь непорозуміння і помилка. Але, на жаль, ми втратили ще одного вірного сина України. На превеликий жаль, Небесна варта поповнилася ще одним воїном світла, ще одним Ангелом.

26 квітня Хорольська громада навколішки зустріла новітнього Героя України. Жалобна церемонія прощання традиційно відбулася у середмісті, як віче, на площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку. З жалобними промовами до присутніх і рідних загиблого звернулися перший заступник начальника Лубенської РВА Микола Устименко, міський голова Сергій Волошин та підполковник, начальник військової частини А4609 Дмитро Аксьонов. Літію за упокій душі убитого солдата Антона провів Благочинний Хорольського і Семенівського церковного округу Полтавської єпархії Православної Церкви України, митрофорний протоієрей, отець Іван Сушінець. 

У неповні 35 років Антон не встиг побачити життя, не встиг стати люблячим сім’янином, чоловіком і батьком для ненароджених дітей, не встиг втілити всі свої мрії і плани. У пошуках кривавої здобичі кровожерлива російська неоімперія відправила в зловісну безодню ще одну невинну душу, обірвала вік ще одній людині. Цей феномен зла весь світ не здатен зупинити і тільки наші українці – сміливі й відчайдушні борці за волю страшною ціною виборюють право на життя.

Антон народився 28 червня 1988 року в місті Хоролі. Був помічником і втіхою для батьків, які виховували двоє діток – сина Антона і доньку Інну. Після закінчення Хорольської гімназії у 2005 році освоїв водійську справу і почав працювати водієм у службі таксі. У 2006 році був призваний на строкову військову службу до лав української армії. Військово-облікову спеціальність здобував у військовій частині м.Охтирка Сумської області. Після демобілізації працював у сфері будівництва доріг і автострад на посаді водія великогабаритних та великовагових транспортних засобів у турецькому будівельно-підрядному транспортно-торгово-промисловому підприємстві «Онур Тааххют». Пізніш працював машиністом кранів у приватній дорожно-будівельній компанії в м.Полтава.

Друзі згадують Антона теплими словами, як хорошого товариша, надійного друга, простого, скромного, працьовитого, привітного до оточуючих. Захоплювався технікою, займався спортом, вів здоровий спосіб життя. У його житті було й велике кохання, але поєднатися подружніми вузами з коханою Мариною не судилося. Антон назавжди залишиться в пам’яті з усміхненим добрим обличчям, яке можна тепер побачити лише на портреті…

Антон Анатолійович був призваний по мобілізації 3 жовтня 2022 року першим відділом Лубенського РТЦК та СП. До останнього залишався вірним військовій присязі і добросовісно ніс службу на посаді стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони В/Ч А4609 831-ої бригади тактичної авіації, авіаз'єднання Повітряних Сил Збройних Сил України, що входить до Повітряного командування «Центр» і дислокується у м.Миргород.

Антон Анатолійович загинув 23.04.2023 при виконанні бойового завдання, героїчно захищаючи від окупантів Україну, її територіальну цілісність та суверенітет. Поблизу населеного пункту Красногорівка Мар'їнської міської громади Покровського району Донецької області відбулося криваве бойове зіткнення з противником і наш захисник отримав несумісне з життям поранення. Тіло полеглого Героя поховали на міському цвинтарі, у ряду з 11-ма бойовими побратимами на Алеї Слави.

Приносимо щирі співчуття сім'ї: батькам – Любові Миколаївні та Анатолію Володимировичу, рідній сестрі Інні Анатоліївні Бунчук, близьким, друзям та всім, хто особисто знав Антона. Розділяємо ваш біль та схиляємо голову в глибокій скорботі за полеглим Героєм!

Пам’ятаймо Героїв російсько-української війни! І нехай помста російським агресорам буде справедливо жорстокою! 

Автор: Ірина ГРИГОРАШ