Не встигає висихати рясно окроплена сльозами площа Тараса Шевченка у середмісті Хорола, де громада знову і знову схиляється в скорботі перед світлою пам’яттю своїх мужніх синів, вірних Захисників України. Ще одна болюча звістка чорним крилом торкнулася серця Хорольщини. Через півтора року невідомості, довгих молитов і болісного чекання, «на щиті» повернувся додому на вічний спочинок Герой – Віктор Юрійович Гуменний.
Не встигає висихати рясно окроплена сльозами площа Тараса Шевченка у середмісті Хорола, де громада знову і знову схиляється в скорботі перед світлою пам’яттю своїх мужніх синів, вірних Захисників України. Ще одна болюча звістка чорним крилом торкнулася серця Хорольщини. Через півтора року невідомості, довгих молитов і болісного чекання, «на щиті» повертається додому Герой – Віктор Юрійович Гуменний.
У четвер, 9 квітня у Хорольському навчально-виховному комплексі відбулася подія, сповнена глибокого болю та безмежної вдячності – відкриття меморіальної дошки на честь загиблого Захисника України Ігоря Олександровича Бондаренка, солдата, стрільця -снайпера 3-ї окремої штурмової бригади Збройних Сил України (1981 р.н.).
Війна безжально випробовує людські долі, залишаючи по собі не лише зруйновані міста, а й нестерпну тишу чекання. Серед найболючіших її сторінок – історії Воїнів, які довгий час перебували у статусі безвісти зниклих. Для їхніх родин це були місяці й роки між надією та відчаєм, між вірою в диво і страхом почути гірку правду. І лише після проведення ДНК-експертиз настає визначеність – важка, трагічна, невблаганна, але така необхідна.
Сьогодні, 16 лютого, ми відзначаємо День єднання. Це не просто дата в календарі, це нагадування про те, що коли ми тримаємося разом – ми стаємо непохитною стіною. Це наш спосіб сказати: ми є, ми разом і ми вистоїмо. Ми, українці – це різні міста, різні професії та різні погляди, але одне спільне серце, яке б’ється в унісон. Наша сила в тому, що ми об’єднані спільною метою: жити у вільній, незалежній та мирній країні.
Війна безжально випробовує людські долі, залишаючи по собі не лише зруйновані міста, а й нестерпну тишу чекання. Серед найболючіших її сторінок – історії Воїнів, які довгий час перебували у статусі безвісти зниклих. Для їхніх родин це були місяці й роки між надією та відчаєм, між вірою в диво і страхом почути гірку правду. І лише після проведення ДНК-експертиз настає визначеність – важка, трагічна, невблаганна, але така необхідна.
І знову Хорольська громада в смутку та скорботі… Серце крається від отриманої тяжкої звістки... У жорстоких боях за Україну, мир та свободу, героїчно загинув наш земляк із міста Хорола – Іван Григорович Радько (10.08.1990 р.н.).
Герої! Воїни! Титани! Вони своєю мужністю зупиняють лютого окупанта і захищають кожного з нас! 03 грудня жителі Хорольської громади знову зібралися на площі Тараса Шевченка, щоб провести в останній путь загиблого захисника Олександра Анатолійовича Микитенка.
У Хорольській міській територіальній громаді ніколи не згасає вогонь підтримки наших Героїв-захисників – тих, хто щодня виборює ціною надлюдських зусиль мир і свободу для України. Днями виконавчий комітет Хорольської міської ради засвідчив черговий приклад справжньої турботи про Захисників.
У середу, 09 липня 2025 року, о 10:00 год. відбудеться пленарне засідання 71 сесії Хорольської міської ради VIII скликання у залі засідань за адресою: м. Хорол, Соборності, 4
20 вересня 2024 року о 10:00 год. відбудеться пленарне засідання 59 сесії Хорольської міської ради восьмого скликання за адресою: м.Хорол, вул.Соборності (колишня 1 Травня), 4. Засідання спільних постійних комісій відбудеться 19 вересня о 10:00 год., земельної – о 14:00 год.
